Департамент освіти і науки Хмельницької обласної
державної адміністрації
Предмет: хімія
Номінація: «Хімія і краса»
Тема
творчої роботи
« ХІМІЯ І КРАСА»
Роботу виконала:
Савич Анна Олександрівна
учениця 22-ої групи
Понінківського професійного ліцею
Хмельницька область смт.
Понінка
вул. Перемоги, 37;
тел.: (03843) 7 -12- 93
Керівник: Жмак Антоніна Анатоліївна
викладач хімії Понінківського професійного ліцею
тел.: (097) 3887047
Понінка - 2016
Актуальність роботи: оволодіння
учнями сучасних методів знання про зв'язок хімії з життям людини.
Мета роботи: допомогти
учням отримати навики самостійної науково дослідницької роботи, використання
інформації щодо розвитку хімічних знань в історичному аспекті.
Завдання роботи:
дізнатись, як використовуються знання хімії в домашньому господарстві і
косметичній промисловості.
Об’єктом роботи: розробка
заходів (організаційних та технологічних), що спрямовані на збереження
нормальних умов існування використанні косметичних засобів.
Предмет дослідження: стимулювання
учнів звертатися до додаткових джерел інформації.
Станом дослідження: визначення
відомості про вміст найнебезпечніших речовин у косметичних засобах.
Структура
роботи: вступ, основна частина ( 3 розділи), додатки, висновки, список
використаних джерел та інтернет ресурсів.
Зміст виконаної роботи
Вступ………………………………………………………………………….ст.4
Основна
частина
Розділ І. Косметика
від античності до сучасності……………………..……ст.5
Розділ ІІ. Чи можуть косметичні засоби бути небезпечними
для людини та тварини?………………………………………………………..……………….ст.7
Розділ ІІІ. Як в домашніх умовах можна виготовити
косметичні засоби. Рецепти краси………………………………………………………………....ст.11
Висновки………………………………………………………..………..……ст.20
Список використаних джерел та інтернет ресурсів…………………….…..ст.22
Додатки………………………………………………………………………ст.23
Вступ
Кожна людина мусить бути проінформована про використання
хімічних речовин в побуті та косметичних засобах. Що може допомогти або зашкодити
життю людини? Усі хочуть виглядати красивими та молодими незалежно від віку та
погодних умов. Історично склалось, що людство завжди намагалося пізнати суть
краси, розглядати її таємницю багатьох народів. Існував звичай розбивати та
знищувати красиві вироби, тому що вважалося, що краса може засліпити очі і
зробити людину одержимою.
Давні цивілізації зробили великий внесок у розвиток
мистецтва косметики та парфумерії. Ще в
Стародавньому Єгипті велику увагу приділяли догляду за нігтями ніг і рук, а
єгиптянки вважалися неперевершеними майстринями макіяжу, вони фарбували вії і
брови порошком з вугілля і різноманітних сполук металів, а також використовували яскраво – зелений олівець з
розмеленого малахіту, чорну фарбу із розмеленої слонової кістки та деревинного
вугілля. Губи на той час мастили червоною фарбою, виготовлену з молюсків із
Середземного моря. В древньому Єгипті було добре відоме мило із соди та попелу.
Жінки похилого віку для приховування сивини фарбували волосся жиром биків та
воронячими яйцями, а для швидкого росту волосся, змащували жиром лева.
Та не дарма Єгипет називають колискою стародавньої
косметики і парфумерії, тому що там був знайдений папірус Еберса, який був
укладений за 5000 років до н. е., і є фактично першим довідником з косметики.
Метою роботи є навчитися розрізняти шкідливі косметичні засоби від
засобів, що приносять користь та задоволення.
I.
Косметика
від античності до сучасності
«Мистецтво прикрашати» походить від грецького слова –
косметика, а принципове положення давніх греків про те, що немає досконалої
краси без гармонії тіла і духу, і дотепер не втратило свого значення, та й
античні статуї досі є ідеалом чоловічої жіночої краси. В Стародавньому Римі
косметика поєднувалась із загальною гігієною тіла, римляни першими почали
споруджувати солярії, а багаті римлянки – креми, пудри та рум’яна.
Для догляду за шкірою тіла використовували молоко, вершки
та кисломолочні продукти. В давнину більшість
римлянок мали біляве волосся, тому що
вони знали секрет фарбування:– волосся протирали губкою, а потім знебарвлювали
на сонці.
Римський лікар Гален (був дуже знаменитим (130 – 201 р.р.
н. с.)) створив рецептуру «кольдкрему»: розрізняв косметику для маскування
косметичних вад і косметику для збереження природної краси. Його учень Галена
Діокл прописував гігієнічні ванни масаж, різноманітні олії і мазі для
пом’якшення шкіри, так яу в дану епоху
великого значення надавали гриму, тому що блискуча шкіра вважалась еталоном
краси. В історію косметики увійшла Садіна, дружина імператора Нерона, яка прагнула
зберегти красу свого тіла, тому щодня вона приймала ванну із молока ослиць. Про
те, що в Стародавньому Римі косметика і парфумерія користувалася великою
популярністю підтверджують вірші відомих римських поетів Овідія і Катулла, у
яких замальовується процедура гримування обличчя. Проте після падіння Римської
імперії інтерес до косметики в Європі поступово згасав: запанував аскетизм, який проповідували церквою. Вважалося,
що розум і серце людини повинні звертатися до Бога, а розкіш краси тіла та інші
втіхи вважалися гріховними. Класифікація сучасності передбачає поділ косметичних засобів на дві
великі категорії: масову косметику та професійну. Масова - це та, що знаходиться у вільному продажу за
критеріями, ціни якої традиційно поділяються на підкласи: люкс, селективна,
аптечна і масмаркет. Основні критерії: ціна, престиж та комфорт у
застосуванні. Косметика професійна - це парафармацевтичні
препарати, які призначені для використання в умовах косметичного кабінету для
проведення інтенсивного курсу корекції
різних естетичних недоліків.
Розділ ІІ. Чи можуть косметичні засоби бути небезпечними для людини і тварин?
Почуття власної гідності, впевненості, особливо в юності,
надає людині хороший зовнішній вигляд.
Багато людей не рідко надмірно захоплюються популярними парфумерними засобами, а саме: креми «для
засмаги без сонця», гелі та лаки для волосся, різні дезодоранти. Проте
більшість юнаків та дівчат не задумуються над тим, на скільки це може бути
шкідливим для їхнього здоров’я. Виробництво упаковок для парфумерно – косметичних
засобів чинить серйозний вплив на навколишнє середовище, а статистика доводить,
що у ХVII
ст. кількість уживаних косметичних препаратів вимірюється
тонами, проте в даний час в кілька разів побиті ці рекорди. Останніми роками
хіміки отримали можливість досліджувати на вміст токсичних сполук останки
цариць і княгинь, які померли декілька століть тому. Багато з них померли за дивних
обставин. Історії їхніх смертей породжували силу чуток про
отруєння, проте вчені підтвердили версії про підступні убивства, а дослідження
показали, що кістки княгинь і цариць були просочені важкими металами. У бабусі
Івана Грозного Софії уміст Рb в кістках перевищував норму більш ніж у 30 разів (58,6
мг/кг), замість (1,9 мг/кг), Zn – майже в 2 рази (27 замість 14), Сu –
майже в 4 рази (7,1 замість 1.8). Не менш цікавими були результати, які були отримані
при дослідженні останків дружини Івана Грозного Анастасії Романівни, яка
померла 1560 році, в неї на рудому
волоссі знайдено сполуки НgS. Поширений сульфід НgS - кіновар, відомий в давнину як червона фарба, входив до
складу барвників для волосся. Дуже небезпечним були тоді засоби для виведення
ластовиння, тому що до їхнього складу входила сулема. Більшості цих препаратів
із красивими назвами «емульсія із гіркого мигдалю» і є найстрашніша отрута
сулема; аналіз цих засобів показав, що вони містять ціаністий калій КСN, який вбиває
миттєво. В епоху прогресу та науки,
медики і хіміки всерйоз узялися за аналіз косметичних виробів. Спочатку
дослідженням піддалися засоби догляду за шкірою, результати яких перевищували найгірші
очікування, тому що всі продукти були з домішками Рb, що
міститься в сухій пудрі, чим і допомагає проникати в організм шкідливому
металу. До складу косметики і парфумерії входять речовини, назви яких повинні
всиляти побоювання, а саме:
Ксеноестрогени - хімічні сполуки, що руйнують гормональну
систему людини. Ці речовини мають здатність накопичуватись в організмі і
впливати на репродуктивну функцію, що і є найнебезпечнішим. Бензойна кислота і її солі (харчові добавки Е210, Е 211, Е212,
Е213). У величезній кількості вона міститься в брусниці, трохи в меншому - в журавлині, сліди її виявлені в зелених
яблуках. Результати дослідження Інституту Токсикології Німеччини встановили в
дослідах на щурах, ( у деяких групах до 50%), в порівнянні з контрольною
групою.
Бура
та її сполуки ( Е285), здатні
утворювати найсильніші дерматити.
Ланолін
– віск,що одержують з овечої
вовни, – сам по собі не шкідливий, але може бути забруднений пестицидами ДДТ
(дуст, як показали лабораторні дослідження зразків ланоліну викликати висипання
на шкірі).
Метилен хлорид – може потрапити до
складу косметики в якості розчинника. Солі алюмінію – мають тенденцію
накопичуватись в клітинах мозку, викликаючи хворобу Альцгейма ( старечий
маразм).
Тальк:
шкірний подразник, здатний
викликати рак шкіри.
Мінерал
оіl –
мінеральне( технічне масло): застосовується як зволожувач: утворює
водовідштовхувальну плівку і замикає вологу в шкірі, перешкоджаючи виходу з неї токсин, вуглекислого газу і
продуктів життєдіяльності, заважає проникненню в шкіру кисню. Технічне масло
викликає алергічні реакції, що приводять до артриту, мігрені, діабету; воно
визнане найчастішою причиною прищів і різних висипів у жінок, що використовують
косметику на його основі.
Propilen glikol – пропілен гліколь: викликає найбільше число реакцій:
подразнення,вугрі, дерматити. Косметичні засоби містять дуже високі його
концентрації - 10 – 20 %. Накопичуючись в організмі, пропілен гліколь може
викликати порушення роботи печінки і пошкодження нирок. Прочитавши склад
космічних засобів недорогих марок, і видатних виробників, ви ледве помітите хоча
б одну з перерахованих вище речовин. У ХХІ столітті хімії достатньо і в атмосфері , й не варто зайвий раз
звертатися за додатковою порцією в елітний магазин. Перевіреним та надійним
помічником у боротьбі за красу і здоров’я протягом
багатьох століть залишається народна косметологія. Все, що створено природою,
таїть корисні якості і властивості. Люди століттями досліджують і записують
чудодійні рецепти. В багатьох випадках лікувальна дія рослин пов’язана однією
речовиною, з усім природним комплексом різноманітних речовин, що входять до
сировини.
Активні речовини утворюються і накопичуються в рослинах у
певні періоди їхнього розвитку. Розподіляються ці речовини нерівномірно. До
складу березового соку входять: цукри, калій, магній, алюміній і т. д. Березові
бруньки містять ефірні масла, смолисті і дубильні речовини.
Сучасні дослідники привертають свою увагу
до модного ботоксу – очищеного ботуліну типу А. Це одна з найотрутніших речовин
в світі, тому що тільки два кілограми чистої речовини було б достатньо для
знищення цілого людства, і тому при введенні в м’язи речовина викликає параліч.
Ботокс нині широко використовується у косметичній медицині як засіб для
розгладження зморшок.
Добре відомо, що
від косметичних та парфумерних засобів страждають люди. Факти показують, що при розробці нових косметичних
засобів в світі щорічно гине близько 8 мільйонів дослідних тварин. Наприклад
тест Драйза. Під час проведення цього тесту кроликам на очі наносять речовину,
яку досліджують, і чекають, поки не почнеться пошкодження рогівки. При досліді
голови тварин надійно зафіксовані, і тому кролики навіть не можуть потерти око,
щоб зменшити руйнуючий вплив хімічної речовини. В тестах на подразнення шкіри щурам,
морським свинкам, кроликам, собакам, кішкам та мавпам, збривають шерсть,
знімають клаптик шкіри та втирають в рану досліджувану речовини. Морським
свинкам вводять в шлунок (вони, як власне і більшість гризунів, через
анатомічну особливість будови шлунка, не можуть блювати) миючі або косметичні
засоби і чекають доки, певний відсоток тварин не загине! І це при тому, що вже
існує спеціально вирощена шкіра людини,
яка 100% моделює реакцію на вплив
хімічних речовин. В світі сотні компаній перейшли на сучасні, гуманітарні
способи тестування своєї продукції. На їх виробах стоїть значок « Not tested on animals», « Animals
friendly» «Cruelty Free».
ІІІ. Приготування косметичних засобів в
домашніх умовах
У миловарінні застосовують жири рослинного і тваринного
походження. Сучасна промисловість пропонує майстрам ще одну альтернативу –
жирозамінники. У цю групу входять такі речовини як синтетичні жири, продукти
нафтопереробки, каніфоль, талове масло тощо. Миловаріння - це приготування мила в домашніх умовах за
допомогою різних жирів, лугів та температурного впливу. Вперше мило варили ще у
давнину в містах Шумерської держави та Вавилоні. В країни Європи мило прийшло в
ХІV столітті разом з модою на чисте тіло. Його привезли
мандрівники і моряки, які частенько доставляли в Європу оригінальні сувеніри.
Перші згадки про миловарів Старого Світу належать до 1424 року, а в повну силу
майстерні заробили тільки до ХVIII століття. Як тоді, так і зараз використовувалися самі
різні рецепти з широким набором інгредієнтів, тому мило виходило різної форми,
з багатим ароматом і яскраво забарвленим. В останні часи мило ручної роботи користується приголомшливою популярністю
серед європейців, американців і звичайно ж українців. Як приємно вмитися милом,
яке зробила не бездушна машина, а живі теплі руки. Таке мило несе в собі частинку
настрою і душі свого творця. Воно є відмінним сувеніром, подарунком на іменини,
Новий Рік чи Великдень. Налагодити виробництво мила можна і у власній квартирі.
Для цього потрібно підготувати деякі компоненти і озброїтись інструментами. Згідно
технології, всі інгредієнти слід поступово нагрівати в спеціальних варильних
ємностях, а потім обробити їх лугом. Під впливом високої температури обидві
речовини утворюють одну в’язку масу, у яку додається гліцерин, ароматичні та
абразивні добавки. Після охолодження маса перетвориться на твердий шматок мила.
Мильна
основа. Цю прозору або
білясту речовину можна купити в магазинах для рукоділля або скористатися
звичайним господарським милом без добавок. Формочки, їх також продають у
спеціалізованих крамничках, чудово підійдуть і силіконові форми для випічки.
Добавки - трави, ефірні масла, натуральні барвники. Мильну основу потрібно порізати на кубики
невеликого розміру. Складаємо їх в неметалічну ломкість і поміщаємо в звичайну
мікрохвильову піч. У печі шматочки
повинні розплавитись і перетворитися на густу масу. Туди додаємо кілька крапель
розведеного у воді барвника, кілька крапель ефірної олії або ароматизаторів.
Все акуратно розмішуємо тонкою паличкою. Отриману красиву і ароматну суміш
розливаємо по формочках і залишаємо в холодному місці до повного застигання.
Наймодніший на сьогодні вид мила – це листкові шматочки з мила різного кольору і аромату. Зробити
його дуже просто: кожен шар наливається в формочку тільки після того як
затвердіє попередній. На
середній терці натерти шматочок туалетного мила. Отриману стружку потрібно
розтопити на водяній бані і додати туди відвари з ромашки, м’яти і лимонника (
по 50 – 85 мл кожного) і сік половинки лимона.
Суміш злегка перемішати і
залишити на короткий час для часткового застигання. Після цього додати туди
трохи сухих подрібнених у блендері трав, пару крапель ефірного масла і залишити
масу у формах на термін у 10 – 20 днів, поки остаточно не застигне. Беремо 100
гр основи білого кольору і розтоплюємо її на водяній бані або в мікрохвильовій
печі. Додаємо в масо половинку чайної ложки якісної оливкової олії, масло
суничного насіння і пару столових ложок 20% - вершків. Отриману слід розділити
на дві рівні частини. Одна забарвлюється
в червоний колір і ароматизується полуничними добавками, іншу робимо
вершкового кольору і додаємо в неї ванільний запах. Форму змащуємо оливковою
або іншою олією. Спочатку наливаємо
червону, або білу масу, злегка перемішуємо тонкою паличкою для отримання
гарного переходу кольорів. Після того як мило застигне, його слід вийняти з форми і загорнути в целофанову
плівку, після чого прибрати подалі сонячного світла і тепла. Після декількох
днів мило готове до використання. Застосовуючи цей метод, можна отримати мило з самими
різними добавками і запахами, головне проявити фантазію і не стандартний підхід
Маски для обличчя
в домашніх умовах
Маски живлять і зволожують шкіру одночасно, при цьому дрібні
зморшки розгладжуються. Якщо робити такі маски 2 рази в тиждень, через місяць
шкіра обличчя помолодшає на кілька років. Для
цієї маски потрібно 1 курячий жовток, 1 ст. л. крохмалю, і 2 – 3 ст. л. молока.
Перед тим, як приступити до приготування маски для обличчя в домашніх умовах,
шкіру слід очистити, змити косметику, а залишки прибрати за допомогою лосьйону.
Молоко слід злегка підігріти, щоб воно було кімнатної температури. Змішайте
жовток з молоком і всипте тонкою цівкою крохмаль. Перемішайте і акуратними
рухами, намагаючись не травмувати шкіру, нанесіть маску на обличчя товстим
шаром. Потримайте маску на обличчі 20 хвилин, бажано в цей час не ходити по
квартирі, а прилягти і розслабити всі м’язи, потім змийте маску, спочатку теплою водою і
обполосніть холодною.
Додайте 1 ст. л. оливкового або лавандового масла
змішайте з 1 ст. л. соку алое. Нанесіть маску на приготовлене обличчя і
витримайте 15 – 20 хвилин. Після цього промокніть обличчя серветкою, а залишки
змийте за допомогою теплої води. Розширені пори - це проблема номер один у
багатьох жінок, не зважаючи на їх вік. Природа не щадить ні один вік. Впоратися з ними, хоча
б частково допоможуть маски для обличчя, приготовлені в домашніх умовах. Один шматочок чорного житнього
хліба (м’якуш) розкришите і залийте злегка підігрітим молоком. Кількість молока
залежить від шматочка хліба, маса повинна вийти кашоподібною. Додайте кілька
крапель лимонного соку і перемішайте. Нанесіть маску на 15 -20 хвилин на
обличчя, потім теплою водою. Обполіскуйте теплою потім холодною водою. 1ст.л.
меду з’єднуємо з 1 ст. л. сиру і 5 краплями соку. Перемішуємо і наносимо маску
на чисте обличчя, час дії маски на шкіру на 20 – 40 хвилин. Потім змиваємо її
спочатку теплою водою, потім холодною.
1 ст. л. сухого зеленого чаю розітріть в борошно в
кавомолці. Додайте до нього 2 ст. л.
жирного кефіру і отриману масу нанесіть на обличчя. Експозиція кефірно -
чайної маски 20 хвилин. Потім змивайте з допомогою контрастних вод. Один яєчний
білок збиваємо в міцну піну і додаємо до нього дрібно натертий свіжий огірок.
Масу перемішуємо і вливаємо в неї 1 ч. л. лимонного соку. На чисте без
косметики обличчя накладаємо маску і
залишаємо на 15 – 20 хвилин. Потім змиваємо за допомогою прохолодної води.
Розітріть 2 ст. л. свіжих дріжджів, додайте 1 ст. л. теплої кип’яченої води 3 –
5 крапель лимонного соку. Перемішайте і нанесіть на обличчя. Витримайте маску
15 – 20 хвилин і змийте прохолодною водою. Вибілюючі маски для обличчя. Погодьтеся,
що пігментні плями не дуже красиво виглядають на обличчі, тому їх потрібно
просто відбілити. Як це зробити? У цьому допоможуть нам маски для обличчя,
приготовлені в домашніх умовах. 1 сиру картоплину натріть на дрібній терці.
Додайте 1 ч. л. лимонного соку або свіжого соку червоної смородини. Масу
перемішайте і нанесіть на обличчя на 20 хвилин потім змийте прохолодною водою. Великий пучок свіжої
петрушки подрібніть і залийте злегка підігрітим молоком. Масу перемішайте і
додайте до неї кілька крапель лимонного
соку. Суміш нанесіть на чисте обличчя і
залиште на 20 – 30 хвилин. Потім змийте залишки за допомогою контрастної води.
На дрібній терці натріть свіжий огірок, в отриману кашку додайте 1 ч. л.
лимонного соку і перемішайте. Огіркову маску нанесіть на обличчя і залиште на
20 – 30 хвилин. Потім змийте прохолодно водою.
Хімія в
косметичці:
В юності всі ми виглядаємо свіжо, а в цьому віці є краса,
але з роками нам приходиться прибігати до косметичних процедур і засобів
догляду за зовнішністю. В основі всіх косметичних процедур лежать хімічні
процеси.
Лосьйони
та маски
Дружина імператора Нерона щодня приймала ванну з молока
500 ослиць, а єгиптянки в часи фараонів купалися в кислому молоці, вірячи,
вірячи що це збереже їм молодість і здоров’я. ванни
з молока залишилися надбанням історії, а от умиватися чи принаймні протирати
обличчя молоком, кефіром, сметаною може кожна наша сучасниця. Частіше для
очищення шкіри користуються лосьйонами. Ймовірно першим лосьйоном було старе вино, яким протирали
обличчя середньовічні француженки, щоб зберегти свою красу. Косметичні лосьйони
складаються з води, входить до 40% етилового спирту, а також різні неорганічні
добавки, наприклад борна кислота, солі алюмінію, консерванти. Етиловий спирт
допомагає успішному розчиненню корисних біологічно активних добавок, введених у
лосьйон, борна кислота забезпечує антимікробну дію, а солі алюмінію – стягуючий
ефект, що коагулює. Лосьйони застосовуються для очищення обличчя ( наприклад,
при знятті макіяжу), освіження і зм’якшення шкіри; є лосьйони, спеціально
призначені для рук. Огірковий лосьйон містить натуральний сік огірка і володіє
завдяки цьому легкою вибілюючою і стягуючою дією.
Лосьйон з ромашками володіє
протиалергійною, болезаспокійливою дією, а також дією, що загоює, завдяки
біологічно активній речовині азу лену. Він придатний для будь якої шкіри
обличчя.
Лосьйон із соку подорожника чи настою його сухих листів володіє
кровоспинною і протизапальною дією. Біоефект обумовлений наявністю в
подорожнику лимонної і аскорбінової
кислот, дубильних речовин, глікозидів, фітонцидів, мінеральних солей і вітаміну
К.
Крім перерахованих “натуральних“ лосьйонів, шкірі бувають потрібні і
чисто хімічні. Наприклад, при неправильній пігментації шкіри застосовують
лосьйон, що містить бактерицидний реагент – буру, зволожуючи шкіри –сечовину,
лактат натрію, молочну кислоту й вибілював – перекис водню. Такий лосьйон
корисно мати в будинку, і він допоможе в потрібний момент справитись з
неприємними наслідками перебування на сонці.
Крем корисний всім
Можна скільки
завгодно сперечатися про тім, чи корисно шкідливо постійно зволожувати шкіру
кремом; аргументів досить і “за“ і “проти”. Якщо шкіра звикає
до підтримуючого режиму, то без крему вона буде виглядати злегка зів’ялою. З іншого боку, недоглянута
шкіра теж “занедужає“ – лупиться, дратується, передчасно покривається сіткою зморщок.
Креми якими користується зараз, імовірно, майже кожна жінка, бувають
різноманітні: нічні і денні, жирні і зволожуючі, що очищають і омолоджують
шкіру, рідкі і густі, емульсійні і т.д. Жирні креми для сухої шкіри зм’якшують
і мають очищувальну дію. Емульсійні креми містять багатоатомні спирти –
емульгатори і тому добре змиваються водою. Емульсійні креми містять
водорозчинні речовини у водяній, а жиророзчинні у масляній фазі суспензії
дрібних крапельок. Коли такий крем наносять на шкіру, він дуже активно
усмоктується: водорозчинні речовини проникають у водяні розчини тканин шкіри, а
жиророзчинні - у тканинні жири. До складу не жирних кремів – гелів (для жирної
шкіри) входять вода, етиловий спирт, гліцерин і речовини, що додають крему
консистенцію желе (желатин, агар, карбоксиметилцелюлоза). Креми, що очищають і воложать шкіру містять різні адсорбенти
типу магнезії, “фруктової” кислоти -
яблучну чи лимонну, рослинні олії у виді косметичного молочка чи мусу.
Догляд та краса рук
Лак для нігтів виконує не тільки декоративну, але і
захисну функцію. Плівкоутворювальною речовиною найчастіше служить
нітроцелюлоза. Щоб плівка була пластична, у лак
додають пластифікатори, наприклад, дибутилфталат. Синтетичні смоли, що
входять до складу лаку, додають йому блиск і збільшують зчеплення з поверхнею
нігтів. Для догляду за шкірою рук найчастіше використовують спеціальні емульсії на основі вазелінової олії. У яких міститься
до 145 г .
бджолиного воску, близько 35% води і приблизно 1% бури. Силіконові захисні
креми утворюють на поверхні шкіри гладку плівку. Можна створити на руках і так
названі “біологічні рукавички“, що особливо корисні при роботі з
отрутохімікатами, з органічними розчинниками й олійними фарбами в тих випадках,
коли не має гумових рукавичок придатного розміру чи ви їх просто не любите.
“біологічні рукавички“ наносять, розтираючи руками спеціальні пасти чи
занурюючи руки в напіврідкі суміші. Висихаючи, ці пасти чи суміші через
півгодини перетворюються в тонкі плівки, що захищають шкіру, але дозволяють їй дихати.
Висновки:
Отже, «Мистецтво
прикрашати» походить від грецького слова – косметика, а принципове
положення давніх греків про те, що немає досконалої краси без гармонії тіла і
духу, і дотепер не втратило свого значення, та й античні статуї досі є ідеалом
чоловічої і жіночої краси. В Стародавньому Римі косметика поєднувалась із
загальною гігієною тіла, римляни першими почали споруджувати солярії, а багаті
римлянки – креми, пудри та рум’яна.
Отже, багато людей не рідко надмірно захоплюються популярними парфумерними засобами, а саме: креми «для
засмаги без сонця», гелі та лаки для волосся, різні дезодоранти. Проте
більшість юнаків та дівчат не задумуються над тим, на скільки це може бути
шкідливим для їхнього здоров’я. Виробництво упаковок для парфумерно – косметичних
засобів чинить серйозний вплив на навколишнє середовище, а статистика доводить,
що у ХVII
ст. кількість уживаних косметичних препаратів вимірюється
тонами, проте в даний час в кілька разів побиті ці рекорди.
Отже, сучасна промисловість пропонує майстрам ще одну
альтернативу – жирозамінники. У цю групу входять такі речовини як синтетичні
жири, продукти нафтопереробки, каніфоль, талове масло тощо. Миловаріння - це приготування мила в домашніх умовах за
допомогою різних жирів, лугів та температурного впливу.
Отже, маски живлять і зволожують шкіру одночасно, при
цьому дрібні зморшки розгладжуються. Якщо робити такі маски 2 рази в тиждень,
через місяць шкіра обличчя помолодшає на кілька років.
Отже, в
юності всі ми виглядаємо свіжо, а в цьому віці є краса, але з роками нам
приходиться прибігати до косметичних процедур і засобів догляду за зовнішністю.
В основі всіх косметичних процедур лежать хімічні процеси. Кожного дня ми використовуємо
креми, лосьйони, маски на різні частини тіла. Використання таких косметичних
засобів мають безпосередній вплив на людський організм, при чому як згубний так
і корисний.
Список використаної літератури:
1.
Колодійчук.
Диво зціплення. – К., 1993.
2.
Наулко
В.І. Народні прикмети і завбачення погоди// Наука і життя. – 1963.-4.
3.
Нетрадиційні
методи лікування. – М., 1987.
4.
Поріцький
А.Я., Приходько М.П. Вивчаємо народну медицину// Нар. Тв.-ть та етнографія.
1965.4.
5.
Рева
М.П. Растения в быту. – Донецьк, 1977.
Інтернет джерела:
Додаток 1:
Рослинні засоби
китайської медицини:
Женьшень — уповільнює
старіння, очищує кров, тонізує;
Чебрець — розгладжує зморшки;
Чебрець — розгладжує зморшки;
Коріандр — очищує кров,
уповільнює процеси;
Часник —очищує
кров, антибіотик;
Полин —тонізує,
очищує кров, помірний антисептик;
Чорноголовка звичайна – тонізує, очищує кров;
Імбир —антисептик, сприяє травленню;
Пекуча кропива — тонізує, очищує кров.
Імбир —антисептик, сприяє травленню;
Пекуча кропива — тонізує, очищує кров.
Додаток 2:
Узагальнюючи все сказане,
можна виділити кілька простих «правил довгожителя»:
1. Правильний режим сну: лягайте спати і рано вставайте
влітку і восени. Взимку лягайте рано і вставайте пізно. Навесні лягайте спати,
поки світло, і вставайте рано.
2. Дотримуйтеся помірності в їжі, не переїдайте.
3. Тримайте ноги в теплі. Великий приплив енергії до голови
може викликати підвищення кров’яного тиску. Щоб знизити тиск, необхідно
відвести енергію до стоп — ноги повинні бути теплими.
4. Позбавте себе від турбот. Краще — більше дійте.
5. Слідкуйте за тим, що говорите: говоріть менше, ретельно
вибираючи, що говорити і коли це сказати.
6. У всьому дотримуйтесь помірності: будь-які надлишки
почуттів шкідливі.
7. Щиро посміхайтеся і наповнюйте серце милосердям. Це краще
за будь-яке лікування.
8. Розвивайте розум. Удосконалюючи розум, ви вдосконалюєте
серце.
Додаток 3:
Особливості застосування
скрабів для очищення шкіри обличчя:
1. Перед нанесенням скрабу шкіру слід попередньо підготувати:
очистити, трохи розпарити в теплій воді і помасажувати протягом кількох хвилин.
2. Очищення шкіри за допомогою скрабу залежить від вашого
типу шкіри і пори року. Жирну шкіру потрібно очищати не менше 2 разів на
тиждень, а суху — не частіше, ніж раз на 2–3 тижні. Влітку можна застосовувати
скраби частіше, ніж взимку.
4. Скраби не рекомендуються при шкірних захворюваннях і
алергічних проявах. Не наносіть скраб на відкриті ранки, мікротріщини та
запалення.
Додаток 4:
Додаток 5:
