Що таке загальнокультурна грамотність сучасного учня?
Спілкування, толерантна поведінка в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між людьми й народами. Збереження соціальних, громадських і культурних традицій Опанування усного й письмового спілкування у сфері культурних, мовних, релігійних відносин. Оцінювання найважливіших досягнень національної, європейської та світової культур Українська мова й література, рідна мова й лі тература, зарубіжна література, іноземні мови, предмети художньо-естетичного циклу, історія, етика, психологія та ін.
Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології Діяльність людини, зокрема й засвоєння будь-яких знань, умінь і навичок, складається з конкретних дій, операцій, що їх вона виконує. Виконуючи ці дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе або для суспільства, людина тим самим розвиває компетентність в тій чи іншій життєвій сфері. Сформовані компетентності людина використовує за потреби в різних соціальних та інших контекстах залежно від умов і потреб щодо здійснення різних видів діяльності я повністю підтримую. Дійсно компетентна людина застосовує ті стратегії, які здаються їй найприйнятнішими для виконання окреслених завдань як життєвих, так і професійних. Управління власною діяльністю веде до підвищення або модифікації рівня компетентності людини. Знання, вміння та навички, котрі учні набувають й виробляють, навчаючись та виховуючись в освітніх закладах, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, оскільки саме ключові компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. У формуванні ключових компетентностей учнів освітніх закладів значну роль відіграють педагогічні працівники. Від їх предметно-методичної, психологічної, інформаційно-комунікаційної загальнонаукової, загальнокультурної, компетентностей у значній мірі залежить професійна та життєтворча компетентність учня. Кожний педагог повинен відчувати, що його щоденна робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні учням, що кожен з нас потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне й нелегке трудове життя. Саме з усвідомлення цього й починається виконання мого педагогічного обов’язку. Своє головне завдання вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. Але зараз для розвитку інтересу в учнів до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей викладача. Необхідно створити і нові умови для продуктивного навчання, результатом якого є учень, який набуває ключові життєві та професійні компетентності. Формування інформаційної компетентності Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Тому з перших уроків звертаю особливу увагу на 5 формування інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у період навчання у ліцеї та у продовж життя. На уроках щоразу необхідно наголошувати на тому, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем не тільки на уроці, а в продовж життя таке ж важливе, як і процес споживання їжі у їхньому житті. Тому потрібно привчаю учнів до підготовки випереджуючих завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення і відкриття в біології, медицині та інших споріднених з біологією науках. Свої повідомлення учні накопичують у власних портфоліо з біології, в які також вкладають виконані творчі завдання. Останнім часом окремі учні до випереджуючих завдань роблять альбоми, презентації у вигляді слайдів або буклетів. Така робота спонукує опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал, який дає можливість дізнатися більше, розширити свій інтелект та можливість проявити свої знання в певних життєвих, а також професійних ситуаціях. Чим більше учні читають пізнавально-наукової інформації, тим більший їх словниковий запас, тим швидше вони міркують та активніше засвоюють навчальний матеріал, проявляючи зацікавленість до всього, над чим вони працюють, а відповідно мають кращий рівень навчальних досягнень. Формування комунікативної компетентності Формування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співробітничати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління, яке по закінченню ліцею приступить до професійної діяльності. Тому використовуються ігри, різні за складністю, формою та часом проведення, в які залучаються всі учні групи і навіть ті, які втратили інтерес до навчання ще в стінах школи. Формування соціальної компетентності Формування соціальної компетентності учня на сьогоднішній день є важливим у навчально-виховному процесі, що пов’язане, насамперед, із змінами, що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних відносинах. Скажімо, кілька десятиліть тому людина мала можливість використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом тривалого часу майже без змін, нині бурхливий розвиток науки і техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності, що являє собою здатність приймати свої рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети; підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у соціумі; мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру міжособистісних взаємин. Тому на більшості уроків завжди необхідно звертати увагу на формування в учнів складових соціальної компетентності. 6 Формування компетентності саморозвитку Біологія як базовий шкільний предмет, сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню в них загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз навчальної практики свідчить, що більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Отже, після закінчення загальноосвітнього навчального закладу замість структурованої, усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічно запам’ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу є пошук і впровадження інтелектуальних засобів, форм, та методів навчання, що забезпечують системність знань, їх міцність і саморозвиток особистості. Формування компетентності саморозвитку ще називають особистісною компетентністю. Це тому, що в процесі взаємодії один з одним, учень – викладач, учень - група учнів - більшість з них починає розуміти свої сильні та слабкі сторони, що дає можливість здійснювати самооцінку своєї діяльності, набутих знань, умінь, навичок та вміння їх застосовувати для виконання завдань різної складності або вирішення проблемних ситуацій, завдань на логічне мислення, аналіз ситуацій, тощо. Формуючи компетентність саморозвитку вчитель впливає на динамічність знань, розвиток пізнавальних інтересів, індивідуальних здібностей і схильностей, здатність учнів до рефлексії різними формами навчально-виховного процесу. Формування самоосвітньої компетентності Формування самоосвітньої компетентності в учнів особливо впливає на: - здатність до самоосвіти, організації власних прийомів самонавчання; - відповідальність за рівень особистої самоосвітньої діяльності; - гнучкість застосування знань, умінь и навичок в умовах швидких змін; - постійний самоаналіз, контроль за своєю діяльністю. Щоб самостійна діяльність учнів була ефективною викладач має створити умови, за яких ці процеси могли б адекватно розвиватися. Це можливо, якщо педагог володіє теорію самостійної діяльності, вміє діагностувати можливості та інтереси учнів, веде моніторинг результатів взаємодії з учнями. Все це дозволить викладачу в процесі навчальної діяльності відслідкувати характеристики суб’єктної позиції учнів у навчальному процесі, а саме: - стійкість навчальної мотивації; - здатність ставити цілі й визначати умови їх досягнення; - оволодіння діями, що дозволяють розв’язувати навчальні задачі; - здатність до самоконтролю і самооцінки результатів. Щоб створити відповідні умови для самореалізації і саморозвитку учнів через самоосвіту потрібно, насамперед, визначити їхні потенційні можливості, інтереси і запропонувати учням цікаві, творчі і дотепні завдання, які відшукує або сам розробляє викладач. Проте бувають випадки, коли учні 7 виявляють бажання самостійно або з допомогою викладача розкрити суть питання, яке їх зацікавило. Застосування мультимедійних засобів Коли треба надати учням змогу розібратися в чомусь глибоко і всебічно, підняти їх на вищий рівень засвоєння, який передбачає практичне застосування матеріалу, аналіз і оцінку, необхідно використовувати такий метод, як проектне завдання (метод проектів) Цей метод відноситься до дослідницьких, основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати». В основі методу лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, порівнювати, аналізувати, критично мислити, тобто це є поєднання багатьох ключових компетентностей учнів. Проектне завдання можна порівняти з написанням доповіді або здійсненням всебічного практичного завдання. Учні працюють над презентацією певної проблеми (мети) протягом тривалого часу. У рамках тематики з одного чи декількох предметів кожен учень чи група торкаються певної проблеми як правило в письмовій формі та практичним завданням. Використовуючи різні аргументи чи методи, учні демонструють, наскільки вони розуміють суть проблеми і володіють різними підходами, які сприяють досягненню результату або прийняттю рішення. Проектне завдання, як метод навчання, надто широке і потребує більше часу, ніж інші, тому його неможливо здійснити в рамках одного навчального заняття. Крім того, учні повинні мати такий рівень, щоб отримати користь від виконаного проектного завдання. Його виконання учні здійснюють через керівництво і консультації з боку викладача. Проектне завдання є гарним методом поєднання різних предметів. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу. При цьому створюються умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати одержані раніше, причому замість дій за зразком в основному виступають пошукові й дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості, що є запорукою професійної і життєвої компетентності учнів. Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати в одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу кількість учнів. Насамперед, мені, як викладачу, цікаво те, що вони роблять, якого результату досягнуть. Коли викладач задоволений роботою учнів на уроці, то його енергія обов’язково передається учням і вони теж прагнуть більше пізнати через виконання завдань різної складності, особливо творчого характеру, наприклад, створення презентацій, альбомів, міні-проектів, міні-творів, власних віршів до теми уроку або з питання, яке викликало серйозне зацікавлення у його вирішенні. Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та гнучко застосовувати набуті знання, уміння, власний та суспільний досвід. І в цьому повинен йому допомогти компетентний педагог, який має високий рівень педагогічної майстерності.
Спілкування, толерантна поведінка в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між людьми й народами. Збереження соціальних, громадських і культурних традицій Опанування усного й письмового спілкування у сфері культурних, мовних, релігійних відносин. Оцінювання найважливіших досягнень національної, європейської та світової культур Українська мова й література, рідна мова й лі тература, зарубіжна література, іноземні мови, предмети художньо-естетичного циклу, історія, етика, психологія та ін.
Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології Діяльність людини, зокрема й засвоєння будь-яких знань, умінь і навичок, складається з конкретних дій, операцій, що їх вона виконує. Виконуючи ці дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе або для суспільства, людина тим самим розвиває компетентність в тій чи іншій життєвій сфері. Сформовані компетентності людина використовує за потреби в різних соціальних та інших контекстах залежно від умов і потреб щодо здійснення різних видів діяльності я повністю підтримую. Дійсно компетентна людина застосовує ті стратегії, які здаються їй найприйнятнішими для виконання окреслених завдань як життєвих, так і професійних. Управління власною діяльністю веде до підвищення або модифікації рівня компетентності людини. Знання, вміння та навички, котрі учні набувають й виробляють, навчаючись та виховуючись в освітніх закладах, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, оскільки саме ключові компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. У формуванні ключових компетентностей учнів освітніх закладів значну роль відіграють педагогічні працівники. Від їх предметно-методичної, психологічної, інформаційно-комунікаційної загальнонаукової, загальнокультурної, компетентностей у значній мірі залежить професійна та життєтворча компетентність учня. Кожний педагог повинен відчувати, що його щоденна робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні учням, що кожен з нас потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне й нелегке трудове життя. Саме з усвідомлення цього й починається виконання мого педагогічного обов’язку. Своє головне завдання вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. Але зараз для розвитку інтересу в учнів до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей викладача. Необхідно створити і нові умови для продуктивного навчання, результатом якого є учень, який набуває ключові життєві та професійні компетентності. Формування інформаційної компетентності Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Тому з перших уроків звертаю особливу увагу на 5 формування інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у період навчання у ліцеї та у продовж життя. На уроках щоразу необхідно наголошувати на тому, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем не тільки на уроці, а в продовж життя таке ж важливе, як і процес споживання їжі у їхньому житті. Тому потрібно привчаю учнів до підготовки випереджуючих завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення і відкриття в біології, медицині та інших споріднених з біологією науках. Свої повідомлення учні накопичують у власних портфоліо з біології, в які також вкладають виконані творчі завдання. Останнім часом окремі учні до випереджуючих завдань роблять альбоми, презентації у вигляді слайдів або буклетів. Така робота спонукує опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал, який дає можливість дізнатися більше, розширити свій інтелект та можливість проявити свої знання в певних життєвих, а також професійних ситуаціях. Чим більше учні читають пізнавально-наукової інформації, тим більший їх словниковий запас, тим швидше вони міркують та активніше засвоюють навчальний матеріал, проявляючи зацікавленість до всього, над чим вони працюють, а відповідно мають кращий рівень навчальних досягнень. Формування комунікативної компетентності Формування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співробітничати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління, яке по закінченню ліцею приступить до професійної діяльності. Тому використовуються ігри, різні за складністю, формою та часом проведення, в які залучаються всі учні групи і навіть ті, які втратили інтерес до навчання ще в стінах школи. Формування соціальної компетентності Формування соціальної компетентності учня на сьогоднішній день є важливим у навчально-виховному процесі, що пов’язане, насамперед, із змінами, що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних відносинах. Скажімо, кілька десятиліть тому людина мала можливість використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом тривалого часу майже без змін, нині бурхливий розвиток науки і техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності, що являє собою здатність приймати свої рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети; підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у соціумі; мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру міжособистісних взаємин. Тому на більшості уроків завжди необхідно звертати увагу на формування в учнів складових соціальної компетентності. 6 Формування компетентності саморозвитку Біологія як базовий шкільний предмет, сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню в них загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз навчальної практики свідчить, що більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Отже, після закінчення загальноосвітнього навчального закладу замість структурованої, усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічно запам’ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу є пошук і впровадження інтелектуальних засобів, форм, та методів навчання, що забезпечують системність знань, їх міцність і саморозвиток особистості. Формування компетентності саморозвитку ще називають особистісною компетентністю. Це тому, що в процесі взаємодії один з одним, учень – викладач, учень - група учнів - більшість з них починає розуміти свої сильні та слабкі сторони, що дає можливість здійснювати самооцінку своєї діяльності, набутих знань, умінь, навичок та вміння їх застосовувати для виконання завдань різної складності або вирішення проблемних ситуацій, завдань на логічне мислення, аналіз ситуацій, тощо. Формуючи компетентність саморозвитку вчитель впливає на динамічність знань, розвиток пізнавальних інтересів, індивідуальних здібностей і схильностей, здатність учнів до рефлексії різними формами навчально-виховного процесу. Формування самоосвітньої компетентності Формування самоосвітньої компетентності в учнів особливо впливає на: - здатність до самоосвіти, організації власних прийомів самонавчання; - відповідальність за рівень особистої самоосвітньої діяльності; - гнучкість застосування знань, умінь и навичок в умовах швидких змін; - постійний самоаналіз, контроль за своєю діяльністю. Щоб самостійна діяльність учнів була ефективною викладач має створити умови, за яких ці процеси могли б адекватно розвиватися. Це можливо, якщо педагог володіє теорію самостійної діяльності, вміє діагностувати можливості та інтереси учнів, веде моніторинг результатів взаємодії з учнями. Все це дозволить викладачу в процесі навчальної діяльності відслідкувати характеристики суб’єктної позиції учнів у навчальному процесі, а саме: - стійкість навчальної мотивації; - здатність ставити цілі й визначати умови їх досягнення; - оволодіння діями, що дозволяють розв’язувати навчальні задачі; - здатність до самоконтролю і самооцінки результатів. Щоб створити відповідні умови для самореалізації і саморозвитку учнів через самоосвіту потрібно, насамперед, визначити їхні потенційні можливості, інтереси і запропонувати учням цікаві, творчі і дотепні завдання, які відшукує або сам розробляє викладач. Проте бувають випадки, коли учні 7 виявляють бажання самостійно або з допомогою викладача розкрити суть питання, яке їх зацікавило. Застосування мультимедійних засобів Коли треба надати учням змогу розібратися в чомусь глибоко і всебічно, підняти їх на вищий рівень засвоєння, який передбачає практичне застосування матеріалу, аналіз і оцінку, необхідно використовувати такий метод, як проектне завдання (метод проектів) Цей метод відноситься до дослідницьких, основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати». В основі методу лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, порівнювати, аналізувати, критично мислити, тобто це є поєднання багатьох ключових компетентностей учнів. Проектне завдання можна порівняти з написанням доповіді або здійсненням всебічного практичного завдання. Учні працюють над презентацією певної проблеми (мети) протягом тривалого часу. У рамках тематики з одного чи декількох предметів кожен учень чи група торкаються певної проблеми як правило в письмовій формі та практичним завданням. Використовуючи різні аргументи чи методи, учні демонструють, наскільки вони розуміють суть проблеми і володіють різними підходами, які сприяють досягненню результату або прийняттю рішення. Проектне завдання, як метод навчання, надто широке і потребує більше часу, ніж інші, тому його неможливо здійснити в рамках одного навчального заняття. Крім того, учні повинні мати такий рівень, щоб отримати користь від виконаного проектного завдання. Його виконання учні здійснюють через керівництво і консультації з боку викладача. Проектне завдання є гарним методом поєднання різних предметів. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу. При цьому створюються умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати одержані раніше, причому замість дій за зразком в основному виступають пошукові й дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості, що є запорукою професійної і життєвої компетентності учнів. Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати в одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу кількість учнів. Насамперед, мені, як викладачу, цікаво те, що вони роблять, якого результату досягнуть. Коли викладач задоволений роботою учнів на уроці, то його енергія обов’язково передається учням і вони теж прагнуть більше пізнати через виконання завдань різної складності, особливо творчого характеру, наприклад, створення презентацій, альбомів, міні-проектів, міні-творів, власних віршів до теми уроку або з питання, яке викликало серйозне зацікавлення у його вирішенні. Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та гнучко застосовувати набуті знання, уміння, власний та суспільний досвід. І в цьому повинен йому допомогти компетентний педагог, який має високий рівень педагогічної майстерності.
Немає коментарів:
Дописати коментар