Протидія торгівлі людьми

Підписання і ратифікація Україною Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми. Визначення основних шляхів розв'язання проблеми торгівлі людьми. Соціально-педагогічна допомога сім'ям, в яких є діти-інваліди.

Торгівля людьми визнана серйозним злочином на міжнародному рівні із надзвичайно високим рівнем зростання злочинності. Підписання і ратифікація Україною Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, а також приєднання до інших міжнародних документів у цій сфері, засвідчили визнання Україною необхідності вжиття заходів щодо подолання такої проблеми, як торгівля людьми, шляхом провадження державної політики у цій сфері на якісно новому рівні.

Крім того, постійно фіксуються нові тенденції у сфері торгівлі людьми, серед яких випадки торгівлі людьми в межах України без перетину кордону (особливо неповнолітніми та дітьми), все більше виявляється фактів торгівлі людьми з метою примусової праці, торгівлі громадянами інших країн, які ввозяться в Україну з метою подальшої експлуатації в різних сферах. Розповсюджується також сексуальний туризм, в тому числі і дитячий, комерційна сексуальна експлуатація дітей, в тому числі із використанням новітніх інформаційних технологій. Відслідковується чітка тенденція вербування потенційних постраждалих у віддалених містах та селах, де обізнаність щодо проблеми торгівлі людьми знаходиться на найнижчому рівні. До групи ризику, окрім жінок та дітей, останнім часом активно потрапляють і чоловіки працездатного віку, серед яких обізнаність щодо проблеми та усвідомлення ризику є дуже обмеженою.

Прийняття Програми необхідне для визначення конкретних заходів, окреслення обов'язків та напрямів роботи, виділення та розподілу фінансових ресурсів з метою попередження торгівлі людьми, підвищення ефективності переслідування осіб, які вчиняють цей злочин або сприяють його вчиненню, а також захисту прав осіб, постраждалих від торгівлі людьми, та надання їм допомоги.

Мета Програми

Мета Програми полягає у зниженні на регіональному рівні торгівлі людьми та виведення України із ряду країн - постачальників та споживачів живого товару.

Шляхи розв'язання проблеми

Основними шляхами щодо розв'язання проблеми торгівлі людьми є наступні:

- координація діяльності державних органів, громадських та міжнародних організацій у сфері протидії торгівлі людьми;

- підвищення професійної компетенції персоналу державних органів у сфері протидії торгівлі людьми;

- постійний моніторинг та проведення аналізу ситуації щодо торгівлі людьми;

- проведення профілактичних заходів (інформаційно-просвітницька робота та соціальна реклама, врегулювання міграційних процесів, управадження соціально-економічних ініціатив тощо);

- підвищення ефективності правоохоронних заходів щодо профілактики злочинів та переслідування осіб, які вчиняють цей злочин або сприяють його вчиненню;

- надання допомоги (реабілітація та соціальна (ре)інтеграція) особам, постраждалим від торгівлі людьми.

Основні завдання і заходи Програми

Основним завданням Програми є розв'язання проблеми торгівлі людьми на регіональному рівні.

Заходи щодо реалізації Програми наведені у додатку.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми має забезпечити:

- реалізацію комплексної державної політики щодо протидії торгівлі людьми;

- підвищення ефективності діяльності, посилення взаємодії органів державної влади, міжнародних, громадських організацій та інших юридичних осіб у сфері протидії торгівлі людьми;

- закріплення розуміння суспільством торгівлі людьми як злочину, що брутально порушує права людини, та неприйнятності використання результатів експлуатації осіб, постраждалих від торгівлі людьми;

- підвищення поінформованості суспільства щодо шляхів убезпечення від потрапляння до ситуацій торгівлі людьми, а також можливостей отримання відповідної допомоги з метою формування навичок безпечної поведінки у населення;

- викорінення упередженого ставлення до осіб, постраждалих від торгівлі людьми, у суспільстві;

- захист та надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми, з урахуванням спеціальних потреб окремих груп постраждалих осіб;

- відновлення прав постраждалих осіб та забезпечення відшкодування завданої їм шкоди;

- ефективне та цільове використання матеріальних, технічних, фінансових та інших ресурсів на регіональному та місцевому рівні.

Методи ефективної профілактики

Необхідно створити різноманітні " гарячі лінії " зв'язки, будь то для дітей, для батьків, для фахівців або для зацікавлених громадян, ці "гарячі лінії" забезпечують прямі консультації для анонімних користувачів.

Важливим "інструментом" є використовування різних засобів масової інформації. Широке використовування телебачення, радіо і газет надає відмінну можливість для проведення систематичної кампанії по попередженню жорстокого поводження з дітьми. Можна опубліковувати спеціальні статті по проблемах, пов'язаних з жорстоким поводженням з дітьми, в дитячих і молодіжних журналах або в інших засобах масової інформації, орієнтованих на дітей.

Проблема жорстокого поводження з дітьми є класичним перетином індивідуальних, сімейних і суспільних проблем.

Запобігання жорстокого поводження з дітьми є величезною задачею. Процес її рішення є повільним, часто що розчаровує і вимагає ініціативи, знань, переконань і терпіння.

Діти-інваліди

Важливою і кропіткою справою є соціальний захист дітей-інвалідів, особливо тих, хто унаслідок свого захворювання, відхилень в психічному розвитку, обмеженій здібності до самообслуговування виховується і навчається удома. Батьки цих дітей - молоді сім'ї і самотні матері стикаються не тільки з медичними, економічними, а і з соціальними проблемами.

Зростання захворювань, пов'язаних із спадковістю, несприятливим перебігом вагітності і пологів приводять до збільшення кількості дітей-інвалідів, тому що ці хвороби гірше за все піддаються лікуванню. В 2001 р. налічувалося 147 тис. дітей-інвалідів, або 160,2 на 10 тис. З них вперше визнано інвалідами в 2001 р. 17,7 тис. або 19,2 на 10 тис. Ведучі місця серед причин інвалідності займають захворювання нервової системи і органів чуття, психічні розлади, природжені вади розвитку.

Найважчий контингент дітей-інвалідів зосереджений в дитячих будинках-інтернатах системи Міністерства праці і соціального захисту, з яких по досягненню повноліття в будинки-інтернати для дорослих переводиться 23%, повертається до батьків 37%, вступає в учбові заклади Міністерства праці і соціального захисту 3%, працевлаштуються 1%. Біля 30% вмирають, не досягаючи повноліття.

В рішенні медичних проблем дитячої інвалідності основні зусилля спрямовуються на попередження народження дітей з важкими вадами розвитку, на ранню з моменту народження, реабілітацію дітей-інвалідів і дітей групи ризику. інвалід торгівля люди протокол

Соціальні служби зосереджують свою діяльність на питаннях соціально-педагогічної допомоги сім'ям, в яких є діти-інваліди і молоді інваліди, виконуючи роль посередника між інвалідами і членами сім'ї, педагогами, друзями і іншими соціальними інститутами.