Класифікація реактивів на групи зберігання з урахуванням їх небезпечності

Класифікація реактивів на групи зберігання з урахуванням їх небезпечності Групи зберігання Небезпечність реактиву, що входить в перелік Рекомендоване місце зберігання 1 Вибухові речовини _ Використання і зберігання в школі категорично заборонено 2 Виділяють при взаємодії з водою легкозаймисті гази. Lі, Nа, Са, СаС2 В лаборантській шафі під замком або разом з ЛВЖ (ЛЗР) 3 Самозаймисті речовини _ Використання і зберігання в школі категорично заборонено 4 Легкозаймисті рідкі речовини Діетиловий етер, ацетон, бензен, етанол, толуен, циклогексан, ізобутанол ... В металевому ящику або в спеціальній заводській тарі 5 Легкозаймисті тверді речовини Черенкова сірка, червоний фосфор ... Окрема шафа на полиці під замком 6 Сильні окиснювачі КМnО4, НNО3, КNО3, NаNО3 Окрема шафа на полиці під замком 7 Підвищеної фізіологічної активності (отрути) Вr2, NН3, (NН4)2СrО4, ВаО, КОН, СаО, Ва(NО3)2, Са(ОН)2, NаОН, РbО, ВаСl2 ... В сейфі 8 Відносно небезпечні речовини NаСl, сахароза, крейда, Н3ВО3, МgSО4, СаSО4 В шафі або на полицях Реактиви, призначені для тривалого зберігання залишають у заводській тарі. Інколи дозволяється тримати їх у вторинній обкладинці (пенопластові і картонні коробки) Інші реактиви зберігають таким чином: 1) Лаборантська шафа (полиці) а) ІІ група - речовини, що при взаємодії з водою дають горючі гази (під замком) б) V група - тверді легкозаймисті речовини (під замком) в) VІ група - окиснювачі (рідкі і тверді, крім кислот - під замком) г) VІІІ група - оксиди д) VІІІ група - основи є) VІІІ група - прості речовини е) VІІІ група - солі галогеніди ж) VІІІ група - солі халькогеніди (S2-, SО32-, SО42-) з) VІІІ група - карбонати, силікати, фосфати і) VІІІ група - солі карбонових кислот ї) VІІІ група - індикатори та інші речовини для аналітичних визначень й) VІІІ група - вуглеводи, нітрогенвмісні та високомолекулярні речовини 2) У секціях шафи під тягою: а) кислоти (представники груп 6,7,8) - під замком! б) розчини лугів (представники 7 та 8 груп) - під замком! 3) Легкозаймисті речовини - група ІV - у переносному металевому ящику, на дно якого насипаний пісок. 4) Сейф - реактиви особливого зберігання і запасу - під замком! а) на верхній полиці: Вr2, NН3, (NН4)2СrО4, ВаО, КОН, СаО, Ва(NО3)2, Са(ОН)2, NаОН, РbО, ВаСl2, К2Сr2О7, К2СrО4, КSСN, СоSО4, Nа2S, NаF, NаОН, NіSО4, СrСl3, Рb(СН3СОО)2, АgNО3, ZnSО4, ZnСl2. б) на нижній полиці: СН2Сl2, СНСl3, С2Н4Сl2 (дихлоретан), С6Сl6, ССl4, С2Н5ОН, С6Н5NН2·Н2SО4 Спочатку розміщують небезпечні реактиви, потім - реактиви VІІІ групи з урахуванням класифікації та рівномірності завантаження секції. Інколи робочі реактиви частково зберігають в класній кімнаті (учнівський набір реактивів). При наявності у реактиву отруйних, вогненебезпечних та вибухонебезпечних властивостей на них має бути окрема етикетка з написом: 1. «Вогненебезпечно» - червоний (нафта, бензен, фосфор, натрій) 2. «Отрута» - жовтий (бром, солі плюмбуму, барій) 3. «Вибухонебезпечно» - блакитний (СаС2) 4. «Зберігати від води» - зелений (Nа, Lі, СаС2) Вимоги  безпеки при  розміщенні  і  зберіганні  хімічних  реактивів. 1. Не допускати сумісного зберігання реактивів, що здатні до активної взаємодії один з одним. 2. Ключі від лабораторних шаф знаходяться у завідуючого кабінетом. 3. Ключі від сейфа - у завідуючого кабінетом і директора. 4. Не зберігати реактиви без етикеток, навіть при написі на склі склографом. 5. Червоний фосфор не виймати з металевого контейнера. 6. Лужні метали дозволяється зберігати разом з ЛЗР та ЛЗТР. Шар гасу над лужними металами не менше 1 см. Ампули - в сейфі. 7. Не викидати і не зливати реактиви в каналізацію. 8. Розлитий розчин кислоти або лугу одразу ж засипають піском. Потім зібрати в поліетиленовий мішок, а місце розливу обробити нейтралізуючим розчином. 9. Не зберігати з гумовими пробками Вr2 та НNО3 (використовують притерті, оскільки гума руйнується) 10. Зберігати герметично закритими  луги (реагують з СО2 повітря), СаО, Р2О5, СаСl2, МgСl2 - гігроскопічні або реагують з вологим повітрям. 11. В банках із темного скла: КМnО4, АgNО3(р-н), Н2О2, НNО3(конц) - руйнуються на світлі. 12. Nа і К під шарами гасу, Нg - в герметичному посуді. 13. НF - в синтетичних пляшках (реагує зі склом). Склад шкільної аптечки. 1. Бинт стерильний (1 упак.) 2. Бинт нестерильний (1 упак.) 3. Салфетки стерильні (1 упак.) 4. Вата по 50 г. Зберігати в склянці з притертою кришкою 5.  Пінцет 6. Клей БФ-6 (для обробки мікротравм) 7. Йодна настойка (25-50 мл) 8. 3% Н2О2 50 мл 9. Активоване вугілля 10. 10% р-н NН4ОН 11. 30% альбуцид (в очі) 10-20 мл 12. С2Н5ОН - 50 мл 13. Гліцерин (знімає біль після опіків) 14. NаНСО3 2% 200-250 мл 15. Н3ВО3 2% 200-250 мл 16. Піпетки 17. р-н КМnО4 200-250 мл 18. Мазь від опіків (льняна олія і Са(ОН)2) Перша медична допомога при нещасних випадках Після надання ПМД обов’язково звернутись у медичну установу! 1. Отруєння кислотами.  Випити 4-5 склянок води, визвати блювоту, промити розчином КМnО4, потім - чистою водою. 2. Отруєння лугами. Випити 4-5 склянок води, визвати блювоту, промити розчином 2% СН3СООН, потім - чистою водою. 3. Отруєння фенолом. Як  і  в першому випадку, але третє промивання - 5% розчином С2Н5ОН 4. Отруєння парами брому. Понюхати нашатирний спирт, потім промити слизові оболонки носа і горла 2%  розчином NаНСО3. 5. Отруєння газами. Забезпечити притік свіжого повітря. 6. Опіки - забороняється користуватися жирами. Термічні - обробити С2Н5ОН, накласти суху стерильну салфетку. Кислотами і лугами - промити, нейтралізувати, промити. Йодом і рідким бромом - зняти речовину зі шкіри С2Н5ОН і накласти салфетку з 5% NаНСО3. 7. Порізи. Зупинити кровотечу, обробити краї рани J2 або брильянтовим зеленим.