МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Понінківський професійний ліцей
Інструкція з безпеки життєдіяльності ________
під час проведення навчально-виховного процесу
в кабінеті (лабораторії) хімії
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Понінківський професійний ліцей
Затверджено
Директор Понінківського професійного ліцею
____________ М.Є. Романюк
_________ ___________ 201 р.
Інструкція з безпеки життєдіяльності ________
під час проведення навчально-виховного процесу
в кабінеті (лабораторії) хімії
І. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті (лабораторії) хімії у навчальному закладі. Правила є обов'язковими для навчальних закладів і працівників навчальних закладів у межах покладених на них функціональних обов'язків.
1.2. На заняттях з хімії використовують технічні засоби навчання та обладнання нав¬чального та загального призначення відповідно до базового переліку засобів навчання та облад¬нання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів навчальних закладів (з при-родничо-математичних і технологічних дисциплін), що визначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
1.3. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-ви¬ховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (зі змінами) (далі - Положення про організацію роботи з охо¬рони праці), комісія приймає навчальний заклад до нового навчального року, у тому числі кабіне¬т (лабораторію) хімії (далі - кабінет хімії).
1.4. У кабінеті хімії дозволяється використовувати електричне обладнання (виро¬би), що відповідає вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвер¬джених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики Ук-раїни від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 ро¬ку за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
1.5. Кабінет хімії забезпечуються аптечкою та інформацією про місцезнаходження і номер телефону найближчого закладу охорони здоров'я, де можуть надати кваліфіковану медич¬ну допомогу.
II. Вимоги до приміщення кабінету хімії
1. Вимоги до розміщення кабінету хімії, обладнання
1.1. Площа приміщення кабінету хімії, їх лаборантських, розміщення лабораторних меблів та мікроклімат мають відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01 «Державні санітарні прави¬ла і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчаль¬но-виховного процесу», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря Ук-раїни від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.2.2.008-01).
1.2. У лаборантській кімнаті хімії необхідно встановлювати шафи (сте¬лажі) для зберігання демонстраційного обладнання. За потреби в лаборантській може бути влаш¬товано універсальний стіл (верстак, препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовки дослідів та експериментів.
1.3. Лаборантське приміщення кабінету хімії повинні мати внутрішнє сполучення з кабінетом. Необхідно передбачити другий вихід із лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення.
1.4.Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 підлога в кабінеті хімії повинна бути на теплій основі.
Не дозволяється покривати підлогу в кабінеті хімії матеріалами, що утворюють щілини або нестійкі проти дії агресивних речовин (паркет, ламінат).
1.5. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті повинно забезпечувати зручність, безпечне виконання робіт і відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01.
1.6. Відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 кабінети та лаборантські необхідно забезпечувати во¬допроводом і каналізацією.
2. Освітлення
2.1. Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 найменша загальна штучна освітленість горизонтальних по¬верхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча 150 лк у разі ви¬користання ламп розжарювання і 300 лк у разі використання люмінесцентних ламп із світло-жов¬тим спектром випромінювання; коефіцієнт природної освітленості (далі - КПО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 2,0 %.
2.2. Штори затемнення, які використовуються під час проведення занять, у неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість у кабінетах. Регулювання відкриття штор має здійснюватися вчителем кнопкою біля вчительського столу.
2.3. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світло-розсіювальної арматури.
Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного ви¬микання.
2.4. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на електрика або особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.
3. Електрична мережа
3.1.Електрична мережа кабінету має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
3.2. Електрообладнання кабінету із напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
3.3. Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінеті, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.
3.4. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водопровідної систем слід об-ладнувати захисними засобами, які виготовляються з ізоляційних матеріалів.
3.5. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі викону-ються тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.
3.6. У кабінеті хімії не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.
Не дозволяється застосовувати запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25 %.
3.7. Якщо помічено несправності в електромережі, у тому числі і у випадку виходу з ладу електролампи чи запобіжника, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрого¬сподарство навчального закладу.
4. Опалення і вентиляція
4.1. Кабінет хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтриму¬валися температура у межах 17-20°С, вологість - 40-60 %, швид. руху повітря - 0,1 м/с.
4.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними при-строями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі.
4.3. У кабінеті хімії:
- для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, уста¬новлюються витяжні шафи, які обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої зони, та бортиками, котрі запобігають проті¬канню рідини на підлогу;
- стулки витяжної шафи відчиняються і зачиняються лише у вертикальному напрямку. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції;
- витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98. Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи мають бу¬ти підведені вода, каналізація. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводів з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
5. Пожежна безпека
5.1. Приміщення кабінету та лаборантської повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 ро¬ку за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004)
5.2. Приміщення кабінетів та лаборантської слід забезпечувати первинними засобами пожежо¬гасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністер¬ства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно¬бильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. їх технічне обслуговування необхідно здійснювати відповідно до паспортів заводів-виготовлювачів, а також регламентів технічного обслуговування.
5.3. Приміщення кабінетів фізики та хімії необхідно забезпечити планом-схемою евакуації на випадок пожежі та інструкцією щодо заходів пожежної безпеки.III. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінетах фізики та хімії
III.. Вимоги безпеки під час роботи з технічними засобами навчання
1. Вимоги безпеки під час роботи з технічними засобами навчання
1.1. У кабінеті хімії дозволяється користуватися кіно-, відео- та мультимедійною апаратурою.
1.2. У кабінеті хімії можуть проводитися навчальні заняття з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.
Під час проведення таких занять учитель користується цими Правилами та Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, за¬твердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрова¬ними в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219 (далі - НПАОП 80.0-1.12-04).
1.3. Електронні засоби загального та навчального призначення для кабінету повинні мати гриф відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному об-ладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністер¬ства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319, та позитивний висновок санітарно-епідеміологічної ек¬спертизи відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, за¬твердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 жовтня 2000 року № 247, за¬реєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195 (із змінами).
1.4. Відповідно до НПАОП 80.0-1.12-04 використання персональних комп'ютерів для навчаль¬них занять, спеціальних периферійних пристроїв дозволяється за умови сертифікації в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО та наявності позитивного висновку держав¬ної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
1.5. Сучасні технічні засоби навчання, до яких належать комп'ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран та інтерактивна дошка, повинні бути заземлені за схемами, які розміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до пристроїв.
1.6. Мультимедійний проектор кабінетів фізики та хімії повинен мати світловий потік (яскравість) у межах 2000 люменів.
IV. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт)
1. Загальні положення
1.1. Учитель хімії, лаборант готують і проводять демонстраційні досліди, лабора¬торні та практичні роботи тощо (далі експерименти), обов'язково дотримуючись цих Правил.
1.2. Навчальні прилади та вироби, призначені для проведення експериментів, за способом за-хисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимоги до приладів II кла¬су (мати подвійну або посилену ізоляцію) або III класу (приєднуватися до джерел живлення з напру¬гою, не вищою за 42 В).
1.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі встановлюють захисний екран, при цьому вчи¬тель повинен користуватися захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється при¬бирати шматки скла незахищеними руками, потрібно користуватися щіткою та совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження ліній магнітної індукції.
Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертим корком доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
1.4. Температура зовнішніх елементів виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не по-винна перевищувати 46°С.
Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу вища, на видному місці цього виро¬бу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»
Для проведення експериментів слід використовувати тільки сухий спирт як пальне для спиртівок. Не дозволяється користуватися бензином, ефіром, застосовувати металеві пароутворювачі, лампи лабораторні бензинові.
2. Вимоги безпеки у кабінет та хімії
2.1. Вимоги безпеки у кабінеті хімії:
- хімічні експерименти необхідно проводити в тих умовах і порядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до їх проведення, що розробляється вчителем до кожного експерименту;
- усі експерименти, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем;
- учитель хімії повинен видавати хімічні реактиви для експериментів у кількостях, необхідних для їх проведення;
- експерименти, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити ли¬ше у справній витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією;
- установлені у витяжній шафі прилади, у яких проводять експерименти з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгородити з боку стулок шафи захисним екра¬ном. Експерименти з такими речовинами виконує тільки вчитель;
- етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву;
- визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спря¬мувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини;
- не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки;
- насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати на¬зад в основну тару;
- для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінеті хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (харчової соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів). Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідовувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду;
- закріплювати колби, стакани тощо у тримачах штатива слід обережно, обертаючи їх навко¬ло осі, поки не виникне невелике утруднення в обертанні;нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фар¬форовому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини;
- не дозволяється залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прила¬ди, після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади та перекрити водопровідні крани.
2.2. Правила роботи з витяжною шафою:
- витяжну шафу слід умикати не пізніше, ніж за 15 хв. до початку роботи; стулки витяжної ша¬фи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потре¬би на висоту, зручну для роботи, але не більш як половина висоти отвору;
- підняті стулки на час роботи у витяжній шафі необхідно закріплювати за допомогою наявних для цього пристроїв;
- якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, мають бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції;
- щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабіне¬ту, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
2.3. Учитель хімії, лаборант та учні забезпечуються спецодягом і засобами індивідуаль¬ного захисту (халат, гумові рукавиці, захисні окуляри) відповідно до Положення про порядок забез-печення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуально¬го захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
V. Вимоги безпеки під час роботи з хімічними реактивами в кабінеті хімії
1. Вимоги безпеки під час роботи з кислотами і лугами
1.1. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.
1.2. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використо¬вувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
1.3.Переносити склянки ємкістю більше ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не до¬зволяється.
1.4. Доставлені у лаборантську реактиви слід розміщувати у призначених для них місцях.
1.5. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
1.6. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
1.7. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками або гумовою грушею.
1.8. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лу¬гу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
1.9.Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному та об¬ладнаному місці в лаборантській.
1.10.Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат, гумові рукавиці, захисні окуляри, щитки, екрани.
1.11.Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зли¬вати в каналізацію тільки після нейтралізації.
1.12.Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цьо¬го прибрати.
2. Вимоги безпеки під час роботи з металічним натрієм
2.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супрово-джується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
2.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічни-ми сполуками, що містять хлор, твердим карбон(ІУ) оксидом (сухим льодом).
2.3.Усі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, викорис¬товуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
2.4.Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більше ніж 60 . №1 / січень/2013
2.5. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати треба лише сухим пінце-том або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу вити-рають фільтрувальним папером.
2.6.Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим гострим ножем. Пер-винне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для знят-тя верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим мета¬лом на відкритому повітрі може бути вибух.
2.7. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим га-сом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.
2.8.Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється.
2.9. Прилади і посуд, у яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна про¬мивати водою.
2.10. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, необхідно користуватися порошковим во-гнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та карбон(ІУ) оксид (вуглекислоту).
3. Вимоги безпеки під час роботи з органічними розчинниками
3.1.На практичних заняттях використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензен, етиловий, бутиловий і мети¬ловий спирти. Відомості про особливі властивості речовин наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.
3.2.За ступенем небезпечності розчинники належать до трьох груп:
- розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим
явищем наркозу, - бензен, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
- розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння, - метиловий спирт (метанол), фенол, формалін;
- розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь, спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи, - бензин, дихлорметан, оцтоізоаміловий етер.
3.3.За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих речовин (далі - ЛЗР).
3.4. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу вико¬нувати обов'язково у витяжній шафі з діючою вентиляцією.
3.5. Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, повинен бути за-хищений екраном із органічного скла. Учитель, який проводить експеримент, захищає очі окуляра¬ми або маскою з козирком.
3.6. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівані вимкнути.
3.7.Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.8. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників
дозволяється ви¬конувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електричні нагріванні.
3.9. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і зни-щувати в місцях, узгоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для проведення експерименту на уроці.
3.10. Зберігати розчинники слід у товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Збері¬гати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), тре¬ба загасити відкрите полум'я спиртівок у всьому приміщенні і провітрити його.
3.11.У випадку ситуації, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
- негайно вивести учнів з приміщення;
- загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;
- розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох де-рев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
- відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
- провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
- під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
4. Вимоги безпеки під час роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла
4.1. Під час роботи зі скляними приладами необхідно використовувати скляний посуд без тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів.
4.2. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика імовірність виділення теплоти або газоподібних продуктів реакції, необхідно об-городити всю установку захисним екраном, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом, а також стежити за справністю усіх кріплень у приладах.
4.3. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.
З метою полегшення збирання приладів кінці скляних трубочок змочують водою або змащу-ють вазеліном.
4.4. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням
захисних окулярів.
4.5. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після цього гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету в ампулах, для проведення експерименту не-обхідно обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь приготов¬лену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).
4.6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої ме-ти, мають бути оплавлені.
4.7.Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні спиртівки, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на електронагрівачах із закритою спіраллю.
4.8.Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти,поки
вона не охолоне.
4.9.Слід бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки та пробірки або
виймаючи їх.
Якщо пробку неможливо відкрити без зусиль, необхідно спочатку обережно постукати по об¬воду шийки посудини знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком і повторити спробу. За умови ускладнення відкривання треба обережно нагріти шийку посудини рушником (м'якою ткани¬ною), змоченим гарячою водою, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину на¬вколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, як¬що в посудині містяться легкозаймисті речовини.
4.10.Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спи¬ралися на вказівний та великий пальці.
4.11.Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи необхідно користуватися захисними окулярами.
4.12.Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь
випробовують на мак¬симальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником (м'якою тка¬ниною) або натягти на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведен¬ня фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
4.13. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) слід тримати за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому за¬хищають рушником (м'якою тканиною).
4.14.Роботу з хімічними реактивами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуу-мом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла.
4.15.Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені від себе; при цьому пробірку або колбу наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму.
Упродовж усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
4.15.З метою уникнення опіку при нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі
не дозво¬ляється тримати пробірку чи колбу руками, їх треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
4.1.6.Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для його миття щітками дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
VI. Вимоги до зберігання хімічних реактивів
1. Загальні вимоги
1.1.Основні (запасні) кількості хімічних речовин зберігають у спеціальному ізольованому при¬міщенні за межами кабінету хімії..
1.2.Речовини та матеріали, що застосовують у кабінетах, відповідно до НАПБ А.01.001 -2004 за правилами сумісного зберігання можна поділити на такі розряди:
- безпечні; - малонебезпечні; - небезпечні; - особливо небезпечні.
Кожен із перелічених розрядів речовин повинен зберігатись окремо один від одного.
Зберігання і використання хімічних речовин і матеріалів у кабінетах хімії та фізики, що не за-значені в переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для нав-чальних кабінетів навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін), забороняється.
1.3.Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) відповідно до строку та умов зберігання, встановлених заводом-виготовлювачем.
1.4. Не дозволяється допускати сторонніх осіб та учнів до місця зберігання хімічних реактивів.
1.5.Кожен реактив потрібно зберігати в одному, відведеному для нього місці в лаборантській кабінету хімії. Групи зберігання хімічних реактивів наведено у додатку 3 до цих Правил.
Хімічні реактиви груп зберігання 2-6 необхідно зберігати на окремих полицях у шафах у лабо¬рантській, що замикаються, ключі від цих шаф зберігаються у вчителя хімії.
Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
1.6.Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
1.7.У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з полімерних матеріалів.
1.8.Рідкі та тверді хімічні реактиви зберігають у товстостінних скляних посудинах з притерти¬ми пробками.
1.9.На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогненебезпеч¬них властивостей: червона - «Вогненебезпечне», жовта - «Отрута», зелена - «Берегти від води».
1.10.Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
2. Зберігання легкозаймистих і горючих речовин
2.1. Склянки й банки з легкозаймистими і горючими хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того, щоб у ящику не утворювалась ви¬бухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик повинен мати металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика зазначають перелік усіх легкозаймистих та вогненебезпечних хімічних речовин, що містяться в ньому. Ящик установлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
2.2. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні власти¬вості, треба дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;
металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийка¬ми, які щільно закриваються пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансфор-маторного мастила в ящиках з піском;
гідроген пероксиду, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберіга¬ти разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем;
металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
при зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих ма-теріалів: гліцерол спалахує внаслідок з'єднання з порошком калій перманганату при кімнатній температурі; при змочуванні порошку калій перманганату міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мп207), який легко розкладається з вибухом.
2.3.Ємкість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна пере¬вищувати 1 л. Якщо ємкість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
2.4. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній з темного скла банці з притертою пробкою.
2.5. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогне¬гасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3. Зберігання токсичних речовин
3.1.Хімічні речовини, що входять до групи 7, мають фізіологічну активність у малих дозах і че¬рез те потребують особливо обережного поводження. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.
3.2. Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачи¬няється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.
На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом керівника нав-чального закладу.
3.3. У сейфі слід зберігати:
на верхній полиці: бром, амоній дихромат; барій нітрат, барій оксид, барій хлорид; калій гідроксид, калій дихромат, калій гексаціаноферат(ІІ) та (III), калій хромат; кобальт(ІІ) сульфат, натрій сульфіт нонагідрат, натрій фторид, натрій гідроксид, нікелю(ІІ) сульфат, хром(ІІІ) хлорид, плюм- бум(ІІ) сульфат, аргентум нітрат, цинк сульфат, йод кристалічний;
на нижній полиці: дихлороетан, фенол, анілін.
3.4. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і пересипати із заводської та¬ри реактиви і матеріали токсичної дії.
3.5. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5 % необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.
3.6. Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і го¬рючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.7. Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал обліку токсичних матеріалів.
Погоджено:
Заступник директора з НР _______________ О.О. Тютюнник
Інженер з охорони праці __________________ Т.В. Рубєж
Голова методичної комісії _________________ А.А. Жмак
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Понінківський професійний ліцей
Інструкція з безпеки життєдіяльності ________
під час проведення навчально-виховного процесу
в кабінеті (лабораторії) хімії
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Понінківський професійний ліцей
Затверджено
Директор Понінківського професійного ліцею
____________ М.Є. Романюк
_________ ___________ 201 р.
Інструкція з безпеки життєдіяльності ________
під час проведення навчально-виховного процесу
в кабінеті (лабораторії) хімії
І. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті (лабораторії) хімії у навчальному закладі. Правила є обов'язковими для навчальних закладів і працівників навчальних закладів у межах покладених на них функціональних обов'язків.
1.2. На заняттях з хімії використовують технічні засоби навчання та обладнання нав¬чального та загального призначення відповідно до базового переліку засобів навчання та облад¬нання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів навчальних закладів (з при-родничо-математичних і технологічних дисциплін), що визначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
1.3. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-ви¬ховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (зі змінами) (далі - Положення про організацію роботи з охо¬рони праці), комісія приймає навчальний заклад до нового навчального року, у тому числі кабіне¬т (лабораторію) хімії (далі - кабінет хімії).
1.4. У кабінеті хімії дозволяється використовувати електричне обладнання (виро¬би), що відповідає вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвер¬джених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики Ук-раїни від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 ро¬ку за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
1.5. Кабінет хімії забезпечуються аптечкою та інформацією про місцезнаходження і номер телефону найближчого закладу охорони здоров'я, де можуть надати кваліфіковану медич¬ну допомогу.
II. Вимоги до приміщення кабінету хімії
1. Вимоги до розміщення кабінету хімії, обладнання
1.1. Площа приміщення кабінету хімії, їх лаборантських, розміщення лабораторних меблів та мікроклімат мають відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01 «Державні санітарні прави¬ла і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчаль¬но-виховного процесу», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря Ук-раїни від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.2.2.008-01).
1.2. У лаборантській кімнаті хімії необхідно встановлювати шафи (сте¬лажі) для зберігання демонстраційного обладнання. За потреби в лаборантській може бути влаш¬товано універсальний стіл (верстак, препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовки дослідів та експериментів.
1.3. Лаборантське приміщення кабінету хімії повинні мати внутрішнє сполучення з кабінетом. Необхідно передбачити другий вихід із лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення.
1.4.Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 підлога в кабінеті хімії повинна бути на теплій основі.
Не дозволяється покривати підлогу в кабінеті хімії матеріалами, що утворюють щілини або нестійкі проти дії агресивних речовин (паркет, ламінат).
1.5. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті повинно забезпечувати зручність, безпечне виконання робіт і відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01.
1.6. Відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 кабінети та лаборантські необхідно забезпечувати во¬допроводом і каналізацією.
2. Освітлення
2.1. Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 найменша загальна штучна освітленість горизонтальних по¬верхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча 150 лк у разі ви¬користання ламп розжарювання і 300 лк у разі використання люмінесцентних ламп із світло-жов¬тим спектром випромінювання; коефіцієнт природної освітленості (далі - КПО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 2,0 %.
2.2. Штори затемнення, які використовуються під час проведення занять, у неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість у кабінетах. Регулювання відкриття штор має здійснюватися вчителем кнопкою біля вчительського столу.
2.3. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світло-розсіювальної арматури.
Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного ви¬микання.
2.4. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на електрика або особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.
3. Електрична мережа
3.1.Електрична мережа кабінету має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
3.2. Електрообладнання кабінету із напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
3.3. Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінеті, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.
3.4. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водопровідної систем слід об-ладнувати захисними засобами, які виготовляються з ізоляційних матеріалів.
3.5. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі викону-ються тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.
3.6. У кабінеті хімії не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.
Не дозволяється застосовувати запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25 %.
3.7. Якщо помічено несправності в електромережі, у тому числі і у випадку виходу з ладу електролампи чи запобіжника, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрого¬сподарство навчального закладу.
4. Опалення і вентиляція
4.1. Кабінет хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтриму¬валися температура у межах 17-20°С, вологість - 40-60 %, швид. руху повітря - 0,1 м/с.
4.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними при-строями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі.
4.3. У кабінеті хімії:
- для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, уста¬новлюються витяжні шафи, які обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої зони, та бортиками, котрі запобігають проті¬канню рідини на підлогу;
- стулки витяжної шафи відчиняються і зачиняються лише у вертикальному напрямку. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції;
- витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98. Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи мають бу¬ти підведені вода, каналізація. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводів з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
5. Пожежна безпека
5.1. Приміщення кабінету та лаборантської повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 ро¬ку за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004)
5.2. Приміщення кабінетів та лаборантської слід забезпечувати первинними засобами пожежо¬гасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністер¬ства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно¬бильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. їх технічне обслуговування необхідно здійснювати відповідно до паспортів заводів-виготовлювачів, а також регламентів технічного обслуговування.
5.3. Приміщення кабінетів фізики та хімії необхідно забезпечити планом-схемою евакуації на випадок пожежі та інструкцією щодо заходів пожежної безпеки.III. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінетах фізики та хімії
III.. Вимоги безпеки під час роботи з технічними засобами навчання
1. Вимоги безпеки під час роботи з технічними засобами навчання
1.1. У кабінеті хімії дозволяється користуватися кіно-, відео- та мультимедійною апаратурою.
1.2. У кабінеті хімії можуть проводитися навчальні заняття з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.
Під час проведення таких занять учитель користується цими Правилами та Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, за¬твердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрова¬ними в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219 (далі - НПАОП 80.0-1.12-04).
1.3. Електронні засоби загального та навчального призначення для кабінету повинні мати гриф відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному об-ладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністер¬ства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319, та позитивний висновок санітарно-епідеміологічної ек¬спертизи відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, за¬твердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 жовтня 2000 року № 247, за¬реєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195 (із змінами).
1.4. Відповідно до НПАОП 80.0-1.12-04 використання персональних комп'ютерів для навчаль¬них занять, спеціальних периферійних пристроїв дозволяється за умови сертифікації в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО та наявності позитивного висновку держав¬ної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
1.5. Сучасні технічні засоби навчання, до яких належать комп'ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран та інтерактивна дошка, повинні бути заземлені за схемами, які розміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до пристроїв.
1.6. Мультимедійний проектор кабінетів фізики та хімії повинен мати світловий потік (яскравість) у межах 2000 люменів.
IV. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт)
1. Загальні положення
1.1. Учитель хімії, лаборант готують і проводять демонстраційні досліди, лабора¬торні та практичні роботи тощо (далі експерименти), обов'язково дотримуючись цих Правил.
1.2. Навчальні прилади та вироби, призначені для проведення експериментів, за способом за-хисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимоги до приладів II кла¬су (мати подвійну або посилену ізоляцію) або III класу (приєднуватися до джерел живлення з напру¬гою, не вищою за 42 В).
1.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі встановлюють захисний екран, при цьому вчи¬тель повинен користуватися захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється при¬бирати шматки скла незахищеними руками, потрібно користуватися щіткою та совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження ліній магнітної індукції.
Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертим корком доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
1.4. Температура зовнішніх елементів виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не по-винна перевищувати 46°С.
Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу вища, на видному місці цього виро¬бу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»
Для проведення експериментів слід використовувати тільки сухий спирт як пальне для спиртівок. Не дозволяється користуватися бензином, ефіром, застосовувати металеві пароутворювачі, лампи лабораторні бензинові.
2. Вимоги безпеки у кабінет та хімії
2.1. Вимоги безпеки у кабінеті хімії:
- хімічні експерименти необхідно проводити в тих умовах і порядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до їх проведення, що розробляється вчителем до кожного експерименту;
- усі експерименти, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем;
- учитель хімії повинен видавати хімічні реактиви для експериментів у кількостях, необхідних для їх проведення;
- експерименти, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити ли¬ше у справній витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією;
- установлені у витяжній шафі прилади, у яких проводять експерименти з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгородити з боку стулок шафи захисним екра¬ном. Експерименти з такими речовинами виконує тільки вчитель;
- етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву;
- визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спря¬мувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини;
- не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки;
- насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати на¬зад в основну тару;
- для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінеті хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (харчової соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів). Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідовувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду;
- закріплювати колби, стакани тощо у тримачах штатива слід обережно, обертаючи їх навко¬ло осі, поки не виникне невелике утруднення в обертанні;нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фар¬форовому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини;
- не дозволяється залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прила¬ди, після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади та перекрити водопровідні крани.
2.2. Правила роботи з витяжною шафою:
- витяжну шафу слід умикати не пізніше, ніж за 15 хв. до початку роботи; стулки витяжної ша¬фи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потре¬би на висоту, зручну для роботи, але не більш як половина висоти отвору;
- підняті стулки на час роботи у витяжній шафі необхідно закріплювати за допомогою наявних для цього пристроїв;
- якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, мають бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції;
- щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабіне¬ту, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
2.3. Учитель хімії, лаборант та учні забезпечуються спецодягом і засобами індивідуаль¬ного захисту (халат, гумові рукавиці, захисні окуляри) відповідно до Положення про порядок забез-печення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуально¬го захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
V. Вимоги безпеки під час роботи з хімічними реактивами в кабінеті хімії
1. Вимоги безпеки під час роботи з кислотами і лугами
1.1. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.
1.2. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використо¬вувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
1.3.Переносити склянки ємкістю більше ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не до¬зволяється.
1.4. Доставлені у лаборантську реактиви слід розміщувати у призначених для них місцях.
1.5. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
1.6. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
1.7. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками або гумовою грушею.
1.8. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лу¬гу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
1.9.Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному та об¬ладнаному місці в лаборантській.
1.10.Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат, гумові рукавиці, захисні окуляри, щитки, екрани.
1.11.Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зли¬вати в каналізацію тільки після нейтралізації.
1.12.Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цьо¬го прибрати.
2. Вимоги безпеки під час роботи з металічним натрієм
2.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супрово-джується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
2.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічни-ми сполуками, що містять хлор, твердим карбон(ІУ) оксидом (сухим льодом).
2.3.Усі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, викорис¬товуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
2.4.Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більше ніж 60 . №1 / січень/2013
2.5. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати треба лише сухим пінце-том або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу вити-рають фільтрувальним папером.
2.6.Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим гострим ножем. Пер-винне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для знят-тя верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим мета¬лом на відкритому повітрі може бути вибух.
2.7. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим га-сом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.
2.8.Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється.
2.9. Прилади і посуд, у яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна про¬мивати водою.
2.10. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, необхідно користуватися порошковим во-гнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та карбон(ІУ) оксид (вуглекислоту).
3. Вимоги безпеки під час роботи з органічними розчинниками
3.1.На практичних заняттях використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензен, етиловий, бутиловий і мети¬ловий спирти. Відомості про особливі властивості речовин наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.
3.2.За ступенем небезпечності розчинники належать до трьох груп:
- розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим
явищем наркозу, - бензен, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
- розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння, - метиловий спирт (метанол), фенол, формалін;
- розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь, спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи, - бензин, дихлорметан, оцтоізоаміловий етер.
3.3.За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих речовин (далі - ЛЗР).
3.4. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу вико¬нувати обов'язково у витяжній шафі з діючою вентиляцією.
3.5. Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, повинен бути за-хищений екраном із органічного скла. Учитель, який проводить експеримент, захищає очі окуляра¬ми або маскою з козирком.
3.6. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівані вимкнути.
3.7.Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.8. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників
дозволяється ви¬конувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електричні нагріванні.
3.9. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і зни-щувати в місцях, узгоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для проведення експерименту на уроці.
3.10. Зберігати розчинники слід у товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Збері¬гати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), тре¬ба загасити відкрите полум'я спиртівок у всьому приміщенні і провітрити його.
3.11.У випадку ситуації, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
- негайно вивести учнів з приміщення;
- загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;
- розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох де-рев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
- відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
- провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
- під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
4. Вимоги безпеки під час роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла
4.1. Під час роботи зі скляними приладами необхідно використовувати скляний посуд без тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів.
4.2. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика імовірність виділення теплоти або газоподібних продуктів реакції, необхідно об-городити всю установку захисним екраном, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом, а також стежити за справністю усіх кріплень у приладах.
4.3. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.
З метою полегшення збирання приладів кінці скляних трубочок змочують водою або змащу-ють вазеліном.
4.4. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням
захисних окулярів.
4.5. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після цього гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету в ампулах, для проведення експерименту не-обхідно обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь приготов¬лену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).
4.6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої ме-ти, мають бути оплавлені.
4.7.Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні спиртівки, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на електронагрівачах із закритою спіраллю.
4.8.Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти,поки
вона не охолоне.
4.9.Слід бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки та пробірки або
виймаючи їх.
Якщо пробку неможливо відкрити без зусиль, необхідно спочатку обережно постукати по об¬воду шийки посудини знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком і повторити спробу. За умови ускладнення відкривання треба обережно нагріти шийку посудини рушником (м'якою ткани¬ною), змоченим гарячою водою, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину на¬вколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, як¬що в посудині містяться легкозаймисті речовини.
4.10.Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спи¬ралися на вказівний та великий пальці.
4.11.Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи необхідно користуватися захисними окулярами.
4.12.Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь
випробовують на мак¬симальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником (м'якою тка¬ниною) або натягти на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведен¬ня фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
4.13. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) слід тримати за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому за¬хищають рушником (м'якою тканиною).
4.14.Роботу з хімічними реактивами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуу-мом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла.
4.15.Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені від себе; при цьому пробірку або колбу наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму.
Упродовж усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
4.15.З метою уникнення опіку при нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі
не дозво¬ляється тримати пробірку чи колбу руками, їх треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
4.1.6.Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для його миття щітками дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
VI. Вимоги до зберігання хімічних реактивів
1. Загальні вимоги
1.1.Основні (запасні) кількості хімічних речовин зберігають у спеціальному ізольованому при¬міщенні за межами кабінету хімії..
1.2.Речовини та матеріали, що застосовують у кабінетах, відповідно до НАПБ А.01.001 -2004 за правилами сумісного зберігання можна поділити на такі розряди:
- безпечні; - малонебезпечні; - небезпечні; - особливо небезпечні.
Кожен із перелічених розрядів речовин повинен зберігатись окремо один від одного.
Зберігання і використання хімічних речовин і матеріалів у кабінетах хімії та фізики, що не за-значені в переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для нав-чальних кабінетів навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін), забороняється.
1.3.Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) відповідно до строку та умов зберігання, встановлених заводом-виготовлювачем.
1.4. Не дозволяється допускати сторонніх осіб та учнів до місця зберігання хімічних реактивів.
1.5.Кожен реактив потрібно зберігати в одному, відведеному для нього місці в лаборантській кабінету хімії. Групи зберігання хімічних реактивів наведено у додатку 3 до цих Правил.
Хімічні реактиви груп зберігання 2-6 необхідно зберігати на окремих полицях у шафах у лабо¬рантській, що замикаються, ключі від цих шаф зберігаються у вчителя хімії.
Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
1.6.Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
1.7.У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з полімерних матеріалів.
1.8.Рідкі та тверді хімічні реактиви зберігають у товстостінних скляних посудинах з притерти¬ми пробками.
1.9.На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогненебезпеч¬них властивостей: червона - «Вогненебезпечне», жовта - «Отрута», зелена - «Берегти від води».
1.10.Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
2. Зберігання легкозаймистих і горючих речовин
2.1. Склянки й банки з легкозаймистими і горючими хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того, щоб у ящику не утворювалась ви¬бухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик повинен мати металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика зазначають перелік усіх легкозаймистих та вогненебезпечних хімічних речовин, що містяться в ньому. Ящик установлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
2.2. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні власти¬вості, треба дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;
металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийка¬ми, які щільно закриваються пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансфор-маторного мастила в ящиках з піском;
гідроген пероксиду, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберіга¬ти разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем;
металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
при зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих ма-теріалів: гліцерол спалахує внаслідок з'єднання з порошком калій перманганату при кімнатній температурі; при змочуванні порошку калій перманганату міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мп207), який легко розкладається з вибухом.
2.3.Ємкість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна пере¬вищувати 1 л. Якщо ємкість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
2.4. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній з темного скла банці з притертою пробкою.
2.5. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогне¬гасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3. Зберігання токсичних речовин
3.1.Хімічні речовини, що входять до групи 7, мають фізіологічну активність у малих дозах і че¬рез те потребують особливо обережного поводження. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.
3.2. Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачи¬няється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.
На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом керівника нав-чального закладу.
3.3. У сейфі слід зберігати:
на верхній полиці: бром, амоній дихромат; барій нітрат, барій оксид, барій хлорид; калій гідроксид, калій дихромат, калій гексаціаноферат(ІІ) та (III), калій хромат; кобальт(ІІ) сульфат, натрій сульфіт нонагідрат, натрій фторид, натрій гідроксид, нікелю(ІІ) сульфат, хром(ІІІ) хлорид, плюм- бум(ІІ) сульфат, аргентум нітрат, цинк сульфат, йод кристалічний;
на нижній полиці: дихлороетан, фенол, анілін.
3.4. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і пересипати із заводської та¬ри реактиви і матеріали токсичної дії.
3.5. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5 % необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.
3.6. Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і го¬рючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.7. Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал обліку токсичних матеріалів.
Погоджено:
Заступник директора з НР _______________ О.О. Тютюнник
Інженер з охорони праці __________________ Т.В. Рубєж
Голова методичної комісії _________________ А.А. Жмак
Немає коментарів:
Дописати коментар