Робимо учнів підприємливими та успішними.

Підприємницька компетентність – це модель поведінки, яка дозволяє людині успішно втілювати власні задуми в життя. Що їй для цього необхідно? Вміти планувати свою діяльність, застосовувати творчі та інноваційні підходи до роботи, а в разі потреби – ризикувати. 

Розпочинати формувати підприємницькі вміння потрібно ще в школі. Вони стануть корисними для учнів, які беруть участь у проектній роботі чи дослідницькій діяльності, є організаторами шкільних заходів. Без них не обійтися і майбутнім абітурієнтам. Про психологічне підґрунтя розвитку підприємницької компетентності в учнів старших класів ви можете дізнатись, переглянувши наш вебінар.

Що таке підприємницька компетентність?

Підприємницька компетентність складається з таких компонентів:

1. Наявні знання про економіку та підприємницьку діяльність.
2. Ставлення особи до таких підприємницьких чеснот як свобода вибору, чесність, розсудливість у фінансових справах.
3. Психологічні якості: витримка під час роботи в ситуаціях, пов'язаних із ризиком, ініціативність, цілеспрямованість, емоційна врівноваженість.
4. Уміння організовувати, планувати, презентувати, обирати, керувати та обговорювати.

Перш за все визначимося, якого результату ми бажаємо досягти. Якщо в учня сформована підприємницька компетентність, він може розв'язувати низку актуальних завдань:

• реалізовувати проект, у якому його власні потреби мають спільне з потребами суспільства;
• орієнтуватися в етиці трудових відносин, вести переговори;
• реально оцінювати власні можливості та потреби ринку праці; 
• складати плани бізнес-проектів та та, за наявності відповідних ресурсів, успішно їх утілювати; 
• презентувати результати власної діяльності. 

Формуємо підприємницьку компетентність в учнів

Для розвитку компетентності учень має виконати проблемне завдання: отриманий позитивний досвід мотивуватиме його до подальшого навчання. Під завданнями маються на увазі ситуації, з яких потрібно вийти переможцями. Наприклад, для цього можна застосувати вправу «Що пішло не так?», яка вчить розуміти етичну сторону своїх вчинків. Першокласникам розповідають історію, наприклад, про те, як дитина почула від старших, що ініціативність – це добре, і почала всюду робити по-своєму, ігноруючи доречні зауваження. Школярі мають відповісти, чому в цьому випадку бажання дитини проявити себе викликало невдоволення оточуючих і як слід робити насправді, коли хочеш реалізувати якусь ідею.

Для старших дітей робота в групах є одним з найкращих способів розвитку необхідних навичок. Учні вчаться відстоювати власну думку або домовлятися з тими, хто її не поділяє, брати на себе роль лідера або виконавця, а також колективно відповідати за кінцевий результат. Наприклад, підприємницька компетентність передбачає й ощадливість у використанні ресурсів: грошей, часу, та, зокрема, природних багатств України. Тож розповідаючи про природу рідного краю, можна дати учням завдання намалювати плакати «Потреби людини» та «Потреби тварини», а потім співвіднести відмінності між ними та ресурси, які потрібно залучити для цього. Нехай школярі, відповідаючи на запитання, дійдуть висновку, що людина залежить від природи та має дбати про неї.

Які ще методи варто застосувати для розвитку підприємницьких навичок? Запропонуйте учням об'єднатися в команди та влаштувати змагання за звання найбільш ощадливого господаря: визначте, хто з п'яти підприємців знайде більше якісного товару за розумною ціною, хто може спланувати безвідходне виробництво, наприклад, використавши чайну заварку як добриво для квітів. Або започаткуйте дебати на такі теми як «Чи все можна придбати за гроші?», «Вигідніше виробити багато дешевого товару чи менше якісного?» Вчитель може ставити учням запитання, над якими треба поміркувати, на кшталт таких: «Якби існували магазини, де можна купити розтрачені марно роки життя, що б ти там придбав?», «Припустимо, ти бажаєш стати відомим митцем та маєш гроші, але як ти створиш шедевр на полотні, якщо в тебе немає таланту?»   

Крім того, на уроках біології або математики можна усім класом розв'язувати задачі, які навчать школярів розрахувати вартість покупки, визначати грошові суми, що залишаються в сім'ї після витрат, розуміти поняття «збитки» та «прибуток». А на уроці зарубіжної літератури на прикладі головних героїв у творах О'Генрі, Джека Лондона, Чарльза Діккенса діти можуть оцінити позитивні та негативні моральні якості, притаманні підприємцям. Наприклад, за допомогою методу «Мозковий штурм».

Безперечно, найефективнішим засобом розвитку підприємницької компетентності стали ділові ігри. Вони дозволяють школярам відтворювати життєві ситуації, ставити себе на місце експертів з актуальних питань, а також відслідковувати практичну діяльність дорослих і засвоювати знання, необхідні у підприємництві.

Також одним із загальновідомих засобів розвитку компетентності є екскурсії до установ, підприємств чи організацій. Мета – показати дітям, як функціонують ці заклади зсередини. Якщо діяльність організації або установи пов'язана з оптовою чи роздрібною торгівлею, то учні мають зрозуміти, які права та обов'язки є у споживачів, коли ті купують товари або замовляють послуги.

Чудове рішення – провести тематичну виховну годину, в ході якої школярам потрібно продемонструвати навички критичного мислення та вміння відстоювати особисту позицію. Наприклад, на теми «Гроші та друзі: позичаємо чи ні», «Що треба робити, якщо придбав неякісний товар?».

Життя та його властивості

клітина тварин mp4

Органічні та неорганічні речовини

МАТЕРІАЛИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

МАТЕРІАЛИ ПРОФЕСІЙНОГО               СПРЯМУВАННЯ

ТЕМА: ЕКОЛОГІЧНА ПІРАМІДА Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні. Ланцюги живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного. Правило екологічної піраміди   :кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини свого ті­ла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступ­ної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди. Правило екологічної піраміди:При переході енергії на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в процесах метаболізму). Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т. д.).  Екологічна піраміда буває трьох типів: •         піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на кож­ному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується; •         піраміда біомаси — відображує кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків; •         піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому. Усі три типи пірамід — продукції, біомаси і чи­сел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупо­ваннях із певною трофічною структурою, останнє (піра­міда продукції) має універсальний характер. Знання законів продуктивності екосистем і кількіс­ний облік потоку енергії мають велике практичне значен­ня. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший ви­хід продукції, необхідної людині. Розв’язування типових задач з екології Задача № 1 .За правилом екологічної піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли існувати три рослиноїдні птахи масою 1 кг. Розв’язання: Складаємо ланцюг живлення: рослини → птахи. Маса одного птаха — 1 кг, отже йому необхідно 10 кг рослин. Кількість птахів — 3, тому помножуємо кількість птахів на масу рослин і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг: 3 ∙ 10 = 30 кг рослинної речовини. Відповідь: необхідно 30 кг рослин.  Задача № 2 . Трофічний ланцюг складається з трьох рівнів. Вовк набрав 1 кг маси. Скільки для цього знадобилось рослинної речовини? Розв’язання: Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → вовк. Маса вовка збільшилась на 1 кг, отже йому необхідно було з’їсти на 10 кг більше зайців, а їм, у свою чергу, необхідно з’їсти на 100 кг рослин більше. Відповідь: знадобилось 100 кг рослинної речовини.      Задача № 3 . За правилом екологічної піраміди, визначте, скільки рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою 32 кг. Розв’язання: Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → лисиця. Згідно з правилом екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж 10 % енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу рослинності. 3200 кг — 320 кг — 32 кг рослини — заєць — лисиця Відповідь: щоб прогодувати лисицю масою 32 кг, необхідно 3200 кг рослинності.      Задача №4 .Визначте площу (га) поля, що необхідна для прогодування яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г. Розв’язання: Складаємо ланцюг живлення: рослини → гризуни → яструб. Спочатку визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію): 6 кг — 100 % x кг — 40 % x  кг (маса сухої речовини яструба).       6 кг ×40% : 100 %= 2,4 кг ( маса сухої речовини яструба) Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної піраміди: 240 кг — 24 кг — 2,4 кг рослини — гризуни — яструб Тепер визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію): 1 м2 — 300 г (0,3 кг) x — 240 кг 1м2×240 кг : 0,3 кг =800 м2                 800 м2 = 0,08 га. Відповідь: щоб прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля. Задача 5. Біомаса сухого сіна з 1 м2  луки становить 200 г. Використовуючи ланцюг живлення: рослини — корова — людина, розрахуйте скільки гектарів луки необхідно для того, щоб прогодувати людину масою 65 кг (70 % води). Дано: m (людини) = 65 кг; W (H2O) = 70 %; Трава — корова — людина. S(гa) -?.          Розв’язок. 1. Розрахуємо суху біомасу кінцевого консумента: 100 % - 70 % = 30 %. 65 кг - 100 %; Х кг - 30%. 65·30/100 = 19, 5 кг 2. Підставляємо дані в ланцюг живлення і знаходимо біомасу всіх його компонентів: трава — корова — людина 1950 кг - 195 кг - 19,5 кг 3. Знаходимо площу луки: S= 1950 кг/0,2 кг/м2 = 9750 м2 9750/10000 = 0,975 га. Відповідь. Щоб прогодувати людину масою 65 кг, потрібен 0,975 га луки. Задача 6. Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон – риба - тюлень (300 кг); планктон-нехижі риби-щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 становить 600 г за рік.Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.  Розв’язок. 1. Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг - 100%; х кг - 40%: х = 120 кг. 2. На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг – тюлень; 1200 кг – риба; 12000 кг – планктон. 3. Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м2становить 600 г. Отже, 1 м2 - 0,6 кг; х м2 - 1200 кг;  х = 20000 м2 = 2 га. Відповідь: необхідно 2 га планктону.

Тема: Розв’язування задач з екології.
Мета: навчитись розв’язувати типові екологічні задачі, скласти спрощену математичну модель взаємин хижака і жертви в угрупованні.
Обладнання: текст практичної роботи в підручнику.
Хід роботи
Задача 1. Людина має масу тіла 70 кг, з якої 60 % становить вода. Яка площа акваторії моря здатна її прогодувати, якщо в їжу споживається риба, що живиться водоростями (фітопланктоном). Продуктивність фітопланктону становить 600 г/м² сухої біомаси.
Розв’язання
1. Використовуємо правило екологічної піраміди, згідно з яким на кожному з ланцюгів живлення запасається лише 10 % спожитої біомаси.
Визначаємо суху біомасу людини:
70 кг —100 %; х кг — 40 %; х — 28 кг.
Для створення 28 кг сухої біомаси людині потрібно спожити 280 кг риби, а рибі — відповідно 2800 кг фітопланктону.
Визначимо площу акваторії, на якій мешкає відповідна маса фітопланктону:
2800 кг — х; 0,6 кг — 1 м²; х = 4666,6 м².
Задача 2. Визначте продуктивність агроценозу площею 1 га (суху речовину та енергію, яка в ній запасається), якщо протягом доби рослинами створюється 560 г/м² сухої речовини, а в 1 г сухої біомаси, створеної рослинами, запасається 22 кДж енергії.
Розв'язання.
1. Визначаємо масу сухої речовини агроценозу на площі 1 га (10 000 м²).
0,56 кг — м²; х—10 000 м²; х = 5600 кг.

2. Визначаємо кількість енергії, яка запасається рослинами агроценозу на площі в 1 га. 1г — 22 кДж;
560 000 г — х; х = 123 200 000 кДж або 2 933 000 ккал (1 ккал = 4,2 кДж). Відповідь: Продуктивність агроценозу площею 1 га — 5600 кг сухої речовини, в якій запасається 2 933 000 ккал.
Задача 3. Маса самця сивуча (тюлень з родини морські леви) становить 400 кг. До складу його гарему входять три самки масою 200, 230 та 250 кг. У даному місці мешкання Основу їжі сивучів становлять риби, які живляться планктоном. Чи достатньо акваторії площею 50 000 м² для нормального харчування сивучів, якщо продуктивність планктону становить 700 г/м², а вміст води у тілі тюленів становить близько 60 % ?
Розв’язання
1. Визначаємо суху масу тюленів.
а) 400 кг х 0,4 — 160 кг; б) 200 кг х 0,4 = 80 кг;
в) 230 кг х 0,4 = 92 кг; г) 250 кг х 0,4 = 100 кг.
Загальна маса тюленів 430 кг.
2. На підставі правила екологічної піраміди визначаємо масу риби та фітопланктону необхідні для життєдіяльності тюленів:
фітопланктон → рослиноїдні риби → тюлені
43 000 кг 4300 кг 430 кг
3. Знаходимо площу акваторії моря, необхідну для нормального харчування тюленів:
0,7 кг— м²; 43 000 кг — х; х = 61 428 м².
Відповідь: Для нормального існування тюленів площі в 50 000 м² недостатньо. Задача 4. Скільки корів масою 300 кг може прогодувати пасовище площею 2 га, якщо продуктивність рослин, якими вони живляться, становить 800 г/м² сухої речовини, а вміст води у тілі корови становить близько 60 % ?
Розв’язання.
1. Визначаємо суху біомасу однієї корови:
300 кг х 0,4 = 120 кг.
2. Знаходимо, яка площа пасовища прогодує одну корову:
0,8 кг — м²; 120 кг — х; х = 120м².
3. Визначаємо скільки корів може прогодувати пасовище площею 2 га (20 000 м²). 20 000 : 150 = 133 (корів).
Відповідь: Пасовище площею 2 га з продуктивністю 800 г/м² може прогодувати 133 корови.

Задача 5. Ланцюг живлення складається з наступних ланок: рослини — миша —змія — орел-змієїд. Визначте масу мишей, якщо маса орла-змієїда становить 2 кг. Розв’язання
Згідно з правилом екологічної піраміди на кожному з ланцюгів живлення запасається 10 % спожитої біомаси, ланцюг живлення орла-змієїда:
рослини →миша змія → орел-змієїд
2000 кг 200 кг 20 кг 2 кг
Відповідь: Для того, щоб орел-змієїд набрав масу 2 кг, йому необхідно 200 кг мишей. Якщо маса однієї миші становить приблизно 100 г, то кількість мишей — 2000 шт.



Приклад розв’язування задач

Задача 1. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (в га) відповідного біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення:

а) планктон – риба – тюлень (300 кг). Суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г.

б) планктон – нехижі риби – щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г за рік.

в) рослини – заєць – лисиця – вовк (50 кг). Суха біомаса наземної рослинності з 1 м² моря становить 1000 г за рік.

З вказаної у дужках маси 60% становить вода.

Розв’язування:

а) Визначаємо суху масу тіла тюленя: 300 кг – 100%

х кг – 40%

х = 120 кг.

На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону.

12000 кг 1200 кг 120 кг

планктон ─ риба ─ тюлень

Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г.

Отже 1 м² – 0,6 кг

х м² – 1200 кг

х = 1200/0,6 = 20000 м² = 2 га.

Відповідь. Необхідно 2 га планктону.

Задача 2. Користуючись правилом екологічної піраміди визначте, яка маса водоростей і бактерій потрібна, щоб у морі виріс і міг існувати один дельфін масою 400 кг.

Розв’язання

Складаємо ланцюг живлення і визначаємо масу першої ланки ланцюга живлення:

водорості → планктонні тварини → риби → дельфін.

400000 кг 40000 кг 4000 кг 400 кг

Відповідь. Потрібно 400 тонн водоростей і бактерій.

Задача 3. Маса сіна з 1 м² лугу становить 200 г, а з вико-вівсяного поля – 500 г. Використавши правило екологічної піраміди, визначте, яка площа лугу необхідна, щоб прогодувати протягом року одну людину масою 52 кг(із них

63% становить вода), якщо ланцюг живлення має вигляд: трава → корова → людина. Яка площа вико-вівсяного поля необхідна для цього?

Дано: Розв’язання

m = 52 кг (з них 63% - Н₂О) Визначаємо частку органічної речовини в Біопродуктивність: тілі людини:

1 м² лугу = 200 г; 100-63 = 37%

1 м² вико-вівсяного поля = 500 г. Визначаємо масу органічної речовини в

Ланцюг живлення: тілі людини:

трава – корова – людина. 52 кг – 100%

S (лугу) - ? х кг – 37%

S (вико-вівсяного поля) - ? х = 52*37/100 = 19,24 кг.

Визначаємо масу органічної речовини в першій ланці ланцюга живлення:

трава → корова → людина.

1924 192,4 19,24

Визначаємо площу лугу та вико-вівсяного поля, з якого може прогодуватись людина протягом року:

S(лугу) = 1924÷0,2 кг/ м² = 9620 м² = 0,96 га;

S(вико-вівсяного поля) = 1924÷0,5 кг/ м² = 3848 м² = 0,38 га

Відповідь. Потрібно 0,96 га лугу або 0,38 га вико-вівсяного поля.

Задача 4. Протягом вегетаційного періоду 1 га кукурудзяного поля поглинає 76650000 кДж енергії, з яких тільки 2,3% акумулюється у вигляді приросту сухої речовини. Складіть ланцюг живлення і визначте, яка площа такого поля необхідна, щоб з нього змогла прогодуватись одна людина протягом року, якщо на добу їй необхідно приблизно 5000 кДж енергії.

Дано:

За 1 рік 1 га кукурудзяного поля поглинає 76650000кДж;

2,3% енергії акумулюється у вигляді приросту сухої речовини;

5000 кДж/добу необхідно людині;

Ланцюг живлення: кукурудза → корова → людина.

S (поля) - ?

Використання екозадач на уроках математики як засобу для формування екологічної культури учнів

В умовах науково-технічної революції питання взаємодії суспільства з природою набули особливої гостроти і актуальності. Екологічна катастрофа, про яку до недавнього часу говорили як про далеке майбутнє, сьогодні набуває реальних контурів. Сучасний рівень розвитку виробництва обумовив такі зміни в стані навколишнього середовища, при яких виникла загроза існуванню живої природи. Про це свідчить всезростаючий перелік глобальних і регіональних екологічних проблем.

Екологія поряд з економікою і національними відносинами стала однією з болючих проблем країни. Про це свідчить те, що сьогодні 20 % населення України мешкає в екологічно небезпечних зонах, а 35-40 % в екологічно важких умовах.   Підготовка до життя покоління, здатного оптимізувати взаємовідносини між суспільством і природою, – соціальне замовлення сучасній школі.

У даний час загальна середня освіта знаходиться на етапі модернізації та оновлення системи і змісту освіти. Одним із завдань освіти стає формування екологічної свідомості. Це не тільки любов і дбайливе ставлення до всього живого, але і почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо, потреба діяти. Екологічна освіта включає в себе організацію навчальної діяльності, що передбачає формування знань про довкілля, через природу, всередині природи, для природи.

Екологічні проблеми займають важливе місце серед актуальних проблем сучасності. Займатися екологічним вихованням треба з раннього віку. Вже з дитинства необхідно виховувати людяність, доброту, відповідальне ставлення до природи, до людей, які живуть поруч, і до нащадків, яким потрібно залишити землю придатною для повноцінного життя. Екологічне виховання повинно вчити дітей розуміти і себе, і все, що відбувається навколо. Успіх вирішення екологічних проблем багато в чому визначається рівнем екологічної освіти дітей.

Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим натиском на природу. Як і всі інші науки, математика виникла з практичної потреби людей. Цілі відділи математики створюються для аналізу явищ природи і для вирішення технічних завдань. Як і в екології, в математиці існують два основних джерела наукових відкриттів: практика та потреба систематизації знайдених фактів, їх аналіз, систематизація, з’ясування їх взаємозв’язку. Математика створює умови для розвитку вміння давати кількісну оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні. А дослідженням взаємин живих організмів між собою і середовищем їх проживання займається наука екологія.

Екологізація математичної освіти означає формування нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей. Математика та екологія досить тісно переплітаються. Слід пам’ятати про те, що екологізація математики дає можливість дослідити процес розвитку людських знань в просторі та часі.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

Екологічне виховання учнів на уроках математики слід здійснювати в таких напрямах :

• розкриття математичних закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;
• з’ясування ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;
• складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;
• аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів; розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;
• виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища;
• розв’язання задач з метою розуміння окремих екологічних понять, обробка статистичного матеріалу.

Дидактичні матеріали , необхідні для здійснення екологічного виховання на уроках математики, можна систематизувати за напрямами :

• цікаві задачі з природничим змістом;
• цікаві повідомлення;
• проведення інтегрованих уроків;
• інтегрована позакласна робота;
• проведення екологічних ігор.

Важливою вимогою до методів навчання є те, що вони повинні стимулювати інтерес до еколого-математичного матеріалу і сприяти розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій.

Використання на уроках математики екозадач є показником рівня екологічної свідомості, від якої залежить ставлення людей один до одного та до навколишнього середовища . Введення на уроках математики цікавих екозадач, які навчатимуть взаємозв’язкам, що існують в навколишньому світі, відіграє велику роль, виховує та розвиває школярів. Також використання подібних задач сприяє розвитку загальної культури, підвищує математичні, екологічні, економічні знання школярів.

Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, дає педагогічний ефект. Практика свідчить про доцільність проведення уроків математики з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче мислення, виховуються елементи основ екологічної культури. Наведемо приклади цікавих числових відомостей екологічного спрямування, а також задач, що їх можна використовувати під час вивчення деяких тем з математики:

• Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м, висотою 10 м без шкоди для себе.
• Загальні запаси води на планеті 1800 млн. км3. На світовий океан припадає 98%. Прісна вода становить 2%, з них тільки 1% перебуває в рідкому стані. Які запаси прісної води на планеті?
• Щоб зібрати 1кг меду, бджола робить 50 тисяч вильотів і відвідує 10 млн. квітів.
• Із 264г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти хлопчик, що заготовив 1485г листя?
• Мурашина сім’я протягом дня знищує близько 1кг комах, завдяки чому захищає ліс площею 2500 м2. Яку площу лісу захистить мурашина сімя за тиждень?
• Територія України поділяється на такі ботаніко-географічні зони Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим, у яких площа лісів становить відповідно: 40%, 25%, 10%, 22%, 3%. Побудувати діаграму розміщення лісів у порядку зростання.
• Щороку в атмосферу викидається 53 млн. т оксиду азоту, двоокису сірки на 7 млн. т менше, а оксиду вуглецю на 101 млн. т більше, ніж оксиду азоту i двоокису сірки разом. Скільки всіх речовин викидається в атмосферу за рік?
• У скільки разів довжина ріки Дністер (272 км) більша від довжини ріки Прут (85 км);?
• Ліси Карпат складаються з таких порід дерев: ялина – 41,2%, бук – 34,9%, дуб – 9,8%, сосна – 5,9%, ясен, явір, клен – 5,2%. Зобразити залежність діаграмою і зробити свої висновки щодо відсоткового розподілу лісонасаджень.

Текстові задачі дозволяють розкрити питання про середовище проживання, турботи про нього, раціональне природокористування, відновлення та примноження природних багатств. Кожен курс математики може вносити вклад у формуванні екологічної свідомості. Найбільш сприятливі теми для введення екологічних задач на уроках математики це :

• в 9 класі: «Прогресії»
• в 11 класі : «Інтеграли».
• Важливу роль у вирішенні проблеми збереження життя на Землі відіграє математика з її методом математичного моделювання. При поясненні методу математичного моделювання та його застосуванні до розв’язування екологічних задач реалізується практична спрямованість навчання, оскільки математичний метод застосовується до розв’язання життєвої, практичної ситуації – ситуації екологічного неблагополуччя планети.
  При вирішенні екозадач у школярів виробляється уміння застосовувати в житті числа, міркувати над проблемами екології та розв’язувати текстові задачі на уроках. Екологічне виховання школярів формує любов, повагу до навколишнього середовища і патріотичну свідомість. Також використання екологічних задач розвивають інтерес до уроку і підвищують значення екології в житті людини.
  Не менше важливе значення у формуванні екологічної компетентності учнів має проведення інтегрованих уроків: математика-біологія, математика-екологія, математика-географія. Адже інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, що дає змогу пізнавати певне явище всебічно.
  Екологізація математики сприяє отриманню учнями знань про навколишній світ і його екологічні проблеми, здійснюється мотивація навчальної діяльності учнів , розв’язуються деякі питання задач екологічного виховання, формуються уявлення про роль математики у вирішенні екологічних проблем, виховується інтелектуальна якість особистості – компетентність (вміння бачити проблему, володіти способами вирішення та досягати успіху). Введення екологічних аспектів в математику, як показують спостереження, не є простою справою. Це вимагає від викладача нових знань, зміни сформованих стереотипів мислення і викладання, розробки нових методик та курсів тощо. Можна сміливо сказати, що на багатьох заняттях в процесі вивчення математики при поясненні теми можна підібрати такий матеріал, в якому буде присутній елемент екологічного виховання, а також буде міститися компонент обов’язкової програми з математики. Рішення задач з екологічним змістом впливає в цілому на якість математичних знань учнів, сприяє їх загальному розумовому розвитку, в деякій мірі сприяє розвитку дослідницьких навичок.
  Таким чином, включаючи в освітній процес на уроках математики завдання з екологічним змістом, вирішуються такі навчальні та виховні завдання:
  1. Вміння застосовувати в житті числа, міркувати над проблемами екології та розв’язувати текстові задачі на уроках;
  2. Екологічне виховання школярів виробляє любов і повагу до навколишнього середовища, патріотичну свідомість;
  3. Підвищує пізнавальний інтерес до уроку.
  4. Показує необхідність розвитку природосберегающей культури в житті людини.
  Отже , формування екологічної компетентності учнів на уроках математики сприяє їх всебічному розвитку, самовдосконаленню, розвиває здатність застосувати опановане в професійній діяльності, використовувати набуті знання в повсякденному житті.
  Завдання екологічного змісту з окремих тем курсу математики
  Позначення і запис натуральних чисел
  1. Кинута на землю шкірка від банана в нашому кліматі розкладається близько 2 років. Кинутий недопалок сигарети розкладається на два роки довше. Пластиковий пакет розкладається на вісім років довше ніж недопалок. Скільки років потрібно для того щоб розклався пакет? На скільки років раніше розкладеться шкірка від банана? (12 років, на 10років).
  2. Випишіть цифрами числа:
     “На один мільйон лісової площі припадає всього шість працівників лісового господарства. У тисяча дев’ятсот дев’яносто четвертому році вирубано лісів тридцять сім тисяч двісті чотири га, а пожежами було охоплено сімдесят чотири тисячі вісімсот п’ятьдесят чотири га лісової площі. У тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятому році тільки в липні пожежі знищили один мільйон п’ятсот тисяч кубічних метрів деревини на площі понад чотириста тисяч га.
  3. Кожен автомобіль викидає в атмосферу в 3 рази більше забруднюючих речовин в порівнянні зі своєю власною масою. Маса вантажівки 3 т . Яку кількість забруднюючих речовин викидає в атмосферу така машина?
  4. У вершинах квадратної клумби 4х4 (в дециметрах) ростуть 4 куща. Площу клумби, не викопуючи кущів, хочуть збільшити 2 рази. Як це зробити, і чому дорівнюватиме площа нової клумби? (Відповідь висловіть в сантиметрах).
  5. У наметовому таборі на площі в 1 га за 3 місяці відпочивають 10 тис. туристів. За добу одна невихований турист може: 1) спалити 1 м? деревини; 2) залишити на дереві автограф площею 1дм 2; 3) зламати до 10 молодих дерев. Якої шкоди можуть принести лісові 10 тис. невихованих туристів?
  6. У великих промислових центрах в повітрі знаходиться 125- 500 мг / м3 CО2 при нормі 3 мг / м3. У скільки разів в середньому перевищено норму?
  7. Одним із способів захисту навколишнього середовища є розсіювання шкідливих речовин за допомогою будівництва високих труб. Відомо, що димова труба висотою 100 м дає можливість розсіювати шкідливі речовини в радіусі до 20 м. Визначити радіус розсіювання речовин, якщо висота труби: а) 50 м; б) 80 м.
  8. В середньому кожна людина вживає 1,7 л води на добу за фізіологічної потреби 2-3 л. Підрахуйте, скільки води вживають у середньому всі учні класу, школи на добу, на рік?
  Дії з натуральними числами
  1. Учні 11 класу очистили річку Оріль від сторонніх предметів. У перший день ними було очищено 100 м, у другій в 2 рази більше, ніж у перший, а в третій на 30 метрів більше, ніж у другій. Скільки метрів річки очистили учні?
  2. Сьогодні у світі 300000000000 автомобілів. Щорічно автомобіль в середньому розсіює в повітрі близько 10 кг гуми, витрачає близько 4 350 кг кисню і забруднює повітря, викидаючи 3250 кг вуглекислого газу. Підрахуйте скільки всього за рік:
  3. a) розсіюється гуми в повітрі?
  4. b) викидається вуглекислого газу в повітря?
  5. c) забирається кисню з повітря?
  6. Запаси промислових риб у всіх водоймах області за останні 10 років скоротилися з 1000 до 200 тонн, а вилов – з 300 до 60 тонн. У скільки разів скоротилися запаси риби та їх вилов?
  7. Одне дерево освіжає повітря, як 10 кондиціонерів. Скільки кондиціонерів замінять 18 дерев, посаджених випускниками школи?
  8. Мурахи за рік в середньому з 1 га винищують 250 кг шкідників лісу. Скільки шкідників лісу знищують за рік мурахи з ділянки лісу площею 55 га,           75 га?
  9. 5 мурашників на 1 га лісу забезпечують здоров’я цієї екосистеми. Скільки гектарів лісу оздоровлять 10, 15, 20 мурашників? Скільки комах зникне, якщо за один день мурашине сімейство поїдає до 20000 комах?
  10. В середньому людина споживає за добу близько 500 л кисню. Легковий автомобіль за одну тисячу кілометрів пробігу спалює річну норму кисню однієї людини. Знайдіть цю кількість кисню.
  11. Після уроків у кабінетах школи зібрано 1 кг паперового сміття. Якщо учні школи залишатимуть щодня таку кількість паперу, то скільки його буде за 190 навчальних днів у нашій школі? В 17 школах району? Яку площу лісу буде вирубано даремно, якщо для виробництва 1 т паперу потрібно приблизно 900 м² лісу? (Як можна використати паперові відходи, якщо вони вже є?).
  Дроби та відсотки
  1. На Маскаренських островах з 28 місцевих видів птахів вимерло 24. Визначте цей, найвищий у світі, відсоток зниклих видів птахів?
  2. У сувору зиму в лісі може загинути до 90% птахів. Якщо в лісі жило 3400 птахів, то яка кількість залишилася? У чому полягає основна причина їх загибелі?
  3. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту в 1992 р на території м. Дніпропетровська склали 72 тис. т, у тому числі: оксиду вуглецю – 58 тис. т, вуглеводню – 10 тис. т, оксидів азоту – 4 тис. т. Визначте процентний вміст кожної з цих речовин у загальній кількості викидів.
  4. З тисячі частин води, що поглинається деревом, лише близько двох частин засвоюється їм у процесі харчування. Береза поглинає в день 75 л води, липа – 200. Скільки води в день йде на харчування берези, липи? Які екологічні висновки можна зробити за цими даними?
  5. Ялина живе в лісі до 400 років, а в міських умовах в 2,5 рази менше. Скільки років може прожити ялина в місті? Як ви вважаєте, чому знижується тривалість життя дерев у місті?
  6. У світі щорічно видобувається 1600 млн. м3 деревини, близько 20% всієї деревини йде на паливо. Скільки кубічних метрів деревини щорічно спалюється?
  7. Відомо, що близько 20-25% урожаю в світі втрачається через хвороби та шкідників. Знаючи, скільки рослинної продукції отримано в цьому році в нашому господарстві, підрахуйте втрати. Внесіть ваші пропозиції щодо скорочення втрат.
  8. Відомо, що з1 т пролитої нафти утворюється на поверхні води пляма площею близько 6 км2. Яку площу акваторії покриє нафтова плівка у разі аварії танкера водотоннажністю 5000 т? Порівняйте отриману величину з площею відомих вам водосховищ, морів.
  9. Навесні на території школи учні 9 класу повинні були посадити 16 дерев. Вони перевиконали план на 25%. Скільки дерев було посаджено?
  10. Заощаджуйте всюди енергію! Пам’ятайте, що одна лампочка на 100 Вт дає на 20% більше світла, ніж дві на 60 Вт. Як зміниться освітленість  кабінету математики, якщо люстри в ньому містять 18 лампочок? Чи досить для поліпшення освітленості та економії фінансування, якщо в кожну люстру буде поставлена тільки одна лампочка на 100 Вт?
  11. В середньому житель нашого міста проживає 64 роки. За статистикою 8% з них ми проживаємо за рахунок медицини. На скільки років лікарі подовжують життя?
  12. Викиди з усіх виробничих об’єктів, що знаходяться в місті Харкові та передмісті, забруднюють атмосферу де ми проживаємо, в 2013 році склали 8065 тис. тонн. Після очищення в спеціальних очисних спорудах викиди склали 18,4%. Скільки тонн речовин, що забруднюють, вийшло в атмосферу без очистки?
  Площа круга
  1. Якщо в лісі горить багаття, то в радіусі 150 м покидають гнізда сови та інші птахи і яйця, які вони насиджують, встигають охолонути, кладка гине. Обчисліть площу лісу, яку покинули птахи при пожежі.
  2. Промислові підприємства забруднюють територію в радіусі від 5 до                  25 км. Обчисліть площу забрудненої території.
  3. На хімічному комбінаті, де у великій кількості є отруйні і небезпечні для життя речовини, сталася аварія ємності з хлором. Відомо, що в безвітряну погоду хлор стелиться по землі. Поширюючись, він займає ділянку поверхні у формі кола.
  4.  Обчисліть площу зараженої території, якщо від місця витоку газу до кордону вогнища по радіусу 250 м.
  5.    Обчисліть довжину мотузки для огородження зараженої зони, якщо площа цієї зони 750000 кв. м.
  6. Щоб захистити заражену зону площею 12 кв. км, принесли 20 мотків мотузки по 500м кожен. Чи достатньо цих мотузок для огородження небезпечної зони?
  Дії з десятковими дробами
  1. Встановлено, що щорічно в Світовий океан змивається 14 млн. тонн фосфору, а на сушу повертається всього 0,1 млн. тонн. У скільки разів винос фосфору в океан перевищує його повернення на сушу?
  2. Загальна площа землі Дніпропетровської області, що знаходиться під звалищами – 0,74 тис.га. Несанкціоновані звалища складають 0,1 частини загальної площі. Яка площа землі знаходиться під несанкціонованими звалищами?
  3. Лежачи спокійно, людина вдихає 15 л кисню за 1 год., коли читає книжку мовчки – в 1,16 рази більше, а коли читає вголос – в 1,48 рази більше ніж лежачи. Скільки кисню вдихають учні 8 – го класу за 1 год., якщо14 учнів люблять читати книжки мовчки, а 14 – вголос.
  4. Блискавка рухається від хмари до землі зі швидкістю 100 км/с. Грозова хмара знаходиться на висоті 2570 м. Скільки часу рухатиметься блискавка до землі?
  5. У 100 г чорної смородини міститься майже 250 мг вітаміну С (1 мг = 0,001 г). Визначте вміст вітаміну С в грамах у 1 кг чорної смородини. Скільки добових доз вітаміну С  для дорослої людини замінює 1 кг чорної смородини, якщо 1 добова доза 0,05 г?
  Діаграми
  1. Викиди забруднюючих речовин від автотранспортних засобів за рік в Дніпропетровській області склали 4 996 тис. тонн, у тому числі: сажі – 0,025 тис. тонн, оксиду вуглецю – 33.5 тис. тонн, оксиду азоту – 1.7 тис. тонн, вуглеводню – 10, 5 тис. тонн, діоксиду сірки – 0,15 тис. тонн. За даними значеннями побудуйте стовпчасту та кругову діаграми.
  2. Тривалість життя дуба становить 1500 років, липи – 800, сосни – 450 років, ялини – 350, берези – 150, верби – 100 років. Побудувати діаграму тривалості життя цих дерев.
  3. Статистика за викидами в атмосферу за 2014 рік, тис тонн:
     • Кривий Ріг – 321 тис. тонн
     • Маріуполь – 284 тис. тонн
     • Бурштин – 191 тис. тонн
     • Луганськ – 150 тис. тонн
     • Зеленодольск – 133 тис. тонн
     • Дніпродзержинськ – 110 тис. тонн
     • Дніпропетровськ – 105,6 тис. Тонн
  За даними значеннями побудуйте стовпчасту та кругову діаграми.
  Відношення і пропорції
  1. Учні 8 класу зібрали 260 кг макулатури. А відомо, що 20 кг макулатури зберігають одне дерево. Скільки дерев зберегли учні 8 класу?
  2. 1 м3 неочищених стічних вод забруднює в середньому 50 м3 чистої води. Скільки води щодоби оберігатиметься від забруднення, якщо протягом цього часу споруди очищатимуть води 1,2 тис. м3.
  3. Маса вітаміну С, щоденно необхідна людині, відноситься до маси вітаміну Е , як 4: 1. Яка добова потреба у вітаміні Е, якщо вітаміну С людина повинна вживати в день 60 мг?
  4. Співвідношення в раціоні маси ковбас і сосисок до маси м’яса і риби повинне бути не більше ніж 2: 5. Скільки грамів ковбасних виробів за тиждень не нашкодять здоров’ю, якщо всього за тиждень школяр з’їдає 2,1 кг м’ясних, рибних і ковбасних блюд?
  Розв’язування рівнянь і задач за допомогою рівнянь.
  1. Під час екологічної толоки учні школи посадили 88 берізок. На першій ділянці посадили в 3 рази більше саджанців, ніж на другій. Скільки дерев посадили на кожній ділянці?
  2. Щоб яр не збільшувався, його необхідно засадити деревами. Учні 8 класу посадили восени 26 дерев, а навесні ще запланували посадити на ½ цієї кількості більше. Скільки всього саджанців буде посаджено навколо яру?
  Прогресії
  1. Равлик повзе дереву. За першу хвилину він проповз 30 см, а за кожну наступну хвилину – на 5 см більше, ніж за попередню. за який час досягне равлик вершини дерева довжиною 5,25 м, якщо вважати, що рух розпочато від основи дерева?
  2. Влітку інфузорії розмножуються безстатевим способом поділом навпіл. Питання: скільки буде інфузорій після 15-го розмноження?
  3. Бактерія, потрапивши в живий організм, до кінця 20-ї хвилини ділиться на дві бактерії, кожна з них до кінця наступних 20 хвилин ділиться знову на дві і т.д. Знайдіть кількість бактерій, що утворяться з однієї бактерії за добу.