Новий екологічний пінопласт.

         У іноземному виданні Biomacromolecules повідомляється про винахід нового матеріалу, який може стати екологічною альтернативою традиційному пінопласту. Крім цього, новинка надзвичайно легка.

Автором даного винаходу є вчений із Західного резервного університету Кейза – Девід Шіральді та його колеги.

         Новий екологічний пінопласт вдалося отримати в результаті змішування молочного білка та звичайної глини. Справа в тому, що коров’яче молоко на 80% складається із речовини, яку широко використовують у виготовленні різних клеїв – казеїн. Але сам казеїн недостатньо міцний і може легко змиватися водою, тому для посилення міцності казеїну винахідники додали невелику кількість звичайної глини (натрію монтморилоні́ту), та молекулу гліцеральдегід, яка має здатність з’єднувати молекули білка казеїну. Потім отримана суміш проходить декілька інших етапів обробки і на виході отримується пінопласт, який, як показали випробування, є достатньо міцним і цілком придатним для комерційного використання.

         Новий пінопласт можна використовувати для ізоляції, для м’яких меблів, в упаковках, тощо. Як говорять фахівці Американського хімічного товариства, дана технологія створення пластиків з біологічної маси застосовувалася ще в 70-х роках, але у той час для виробництва використовували кукурудзу та соєві боби, тому створений матеріал виходив досить дорогим.

            У середині 60-х років минулого століття вчені однієї з лабораторій Східної Азії працювали над створенням новітньої зброї масового ураження. Одного разу під час наради між ними виникла бурхлива суперечка, після якої усі учасники були госпіталізовані з симптомами інтоксикації. Результати розслідування причин групового отруєння стали в науковому світі справжньою сенсацією. Виявилося, що отруїлися ті вчені, які під час наради пили воду з графинів, що стояли на столі. Лабораторні дослідження показали, що хімічний склад води був дуже деформований. Тоді й виникла думка про те, що вода крім свого хімічного складу має й певну іншу невідому сучасній науці структуру. Над цією гіпотезою почали працювати багато вчених з різних країн. Було проведено безліч різних екскрементів і досліджень. Так, японські вчені довели “пам’ять води”. Вода реагує на емоції і запам’ятовує їх у своїх кристалах. Така теорія зацікавила весь світ, а також багатьох інших вчених.

            В ході досліджень вчені брали воду, яка перебувала під впливом музики. Виявилося, що її кристали мали надзвичайно гарні візерунки, а вода, яка піддалася негативним емоціям, була за словами вчених, не придатна для вживання.

Як кажуть дослідники, водою можна зцілити або вбити.

В Індії синтезували найпотужнішу вибухову субстанцію.

 В Організації оборонних досліджень Індії синтезували наймогутнішу на землі вибухову речовину неядерного типу. Розробили її в індійських лабораторіях в малих кількостях. Речовина називається Indian CL-20. Фахівці відзначили, що ICL-20 в 15 разів могутніша октогену, і в 60 разів гексогену!

У перспективі очікується, що речовина замінить октоген та гексоген в снарядах, бомбах, а також інших боєприпасах. Першими боєприпасами з новою вибуховою речовиною стануть 120-міліметрові снаряди, які використовуються в індійських танках Arjun. Очікується, що використання цієї речовини збільшить бронебійність кумулятивних зарядів на 30%. При цьому розміри снаряда не будуть збільшені.Крім того, фахівці прогнозують, що індійські збройні сили почнуть застосовувати ICL-20 в найближчому майбутньому.

Недоліком речовини є дороге виробництво. Синтезування одного кілограма ICL-20 коштує, приблизно, півтори тисячі доларів (70 тисяч рупій).Виробництво одного кілограма октогену в Індії коштує близько 6 тисяч рупій, а гексогену 750 рупій за кілограм.

Речовина CL-20 вперше була відкрита в Каліфорнії в 1987 році. Літери CL в назві вибухівки відповідають місцю, де була відкрита речовина, тобто в China Lake, що в Каліфорнії.

У 1944 році американський лікар Уельс вирвав собі

зуб під наркозом закису азоту.

                                 . . .

Рідкісний самородок золота було знайдено на Уралі у 1837 році він важив 36  кілограмів 22  грами .

                                 . . .

Один з найкрупніших алмазів , «Кулінан» що  важить біля 620 г , був знайдений у 1905 році.

                                 . . .

Гудзики роблять із молока , калоші із спирту , шовк з дерева , сукні із скла .

                                 . . .

Людина за добу споживає 750 л чистого кисню і виділяє 657 вуглекислого газу .

                                 . . .

Загальна вага кисню на Землі становить 10-15 тон.

                                 . . .

Людський організм містить біля 80 г заліза ,1000 г кальцію , 60 г магнію.

                                 . . .

У 1826 р було отримано кристалічний гідрат аргону.

                                 . . .

У 1888 році помічник Рамзая Треверс побудував машину 

здатну давати температуру до 253 градусів за Цельсієм .

                                 . . .

Золото зустрічається у морській воді у вигляді солей .

                                 . . .

У 1781 р італійський професор Т. Кавалло наповнював воднем мильні бульбашки вони злітали догори та тріскалися торкаючись до стелі .

                                  . . .

Сторінки китайських книг першими сповістили світ про приготування пороху .

Один грам золота можна витягнути у дріт , не більший за

павутиння довжиною більше трьох кілометрів .

                                      . . .

До складу сонячної атмосфери входять 18,17 % гелію лише 0.03 % кисню.

                                      . . .

На всесвітній виставці 1855 року алюміній демонстрував під назвою (срібло з глини) в якості матеріалу для виготовлення ювелірних прикрас.

                                       . . .

Стародавній Рим – батьківщина найбагатших сіркових родовищ .

                                      . . .

У воді світового океану концентрація золота    обчислюється 4-10 мг на одну тону води тобто запас золота в усій масі води океанів складає 10 млр, т води.

                                       . . .

Найхолодніша рідина – гелій його температура кипіння – 269 градусів тобто на 86 градусів нижча за температуру кипіння кисню.

У 1896 р було отримано кристалічний гідрат аргону.

                                                                      

  «О священні води,

Будьте нашими захисниками,

Вгамуйте нашу спрагу,

Подаруйте нам блаженство і щастя,

Які вище всіх коштовностей,

Вище всіх правителів світу.

                                                               О води! Дайте нам благодатну втіху.»

                                          «Регеведа» - священна давньоіндійська книга

Вода займає 71% земної поверхні. Вона один із найпоширеніших мінералів на Землі і оточує нас скрізь. Водні джерела це океани, моря, річки, озера. Водоймища, підземні води та льодовики. Об’єм води на Землі становить 1386 млн. км. куб. Запаси води на планеті величезні, але вичерпні, а у багатьох місцях на Землі відчувається нестача її для зрошення, промисловості, пиття та інших побутових потреб. В атмосфері вона міститься у вигляді водяної пари, крапель води та кристалів льоду, а більшість її зосереджена в нижніх шарах атмосфери. Дніпро це – головне джерело України, бо його водні ресурси становлять 80% усіх водних ресурсів України. Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах свого басейну, а і є головним і навіть єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня та сходу

України.      

В зв’язку із швидким зростанням населення на Землі та його виробничої діяльності потреби у воді значно збільшилися і досягли таких масштабів що в багатьох місцях планети виник гострий дефіцит прісної води. Споживання води сягає 3500 км3 – рік. Спеціалісти прогнозують, що потреба у воді на землі зростатиме і на далі. Місто використовує води з розрахунку на одну людину 300 – 500 л – на добу, що перевищує мінімальну потребу у воді однієї людини (25л на добу). Одним з найбільших споживачів водних ресурсів є сільське господарство і на відміну від промисловості, де безповоротне водоспоживання не перевищує 20 – 25%, в сільському господарстві безповоротні втрати води найбільші (80%)

ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ

Зміни фізичних, хімічних та біологічних властивостей внаслідок потрапляння в них шкідливих рідких, твердих та газоподібних речовин, що роблять воду не безпечною для використання, завдають шкоди суспільному господарству і здоров`ю людей це і є забруднення водних ресурсів. Масштаби забруднення водних об’єктів набувають загрозливого характеру. Джерел забруднення води багато. Це такі як: стічні води промислових, комунальних і сільськогосподарських підприємств; відходи виробництва при видобутку різних корисних копалин, води шахт, нафтопромислів, рудників; відходи деревини в деревообробній промисловості; скиди водного і залізничного транспорту.

  Основне значення у забруднені води мають виробничі стічні води. Найбільшим забрудником поверхневих і підземних вод є: чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, коксохімія, важке, енергетичне і транспортне машинобудування, комунальне і сільське господарство.

НАСЛІДКИ ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ

Потрапляючи у воду, забруднювальні речовини спричинюють зниження якості (прозорість, запах, присмак) і хімічний склад (кислотність, вміст отруйних речовин). Отже, забруднення природних вод призводить до того, що вони стають непридатними для пиття, купання і навіть технічних потреб. Вода. Забруднена побутовими стоками, непридатна для водопостачання населення, бо шкідливі речовини і збудники хвороб, що в ній містяться, завдають великої шкоди здоров`ю  людей, можуть викликати інфекційні хвороби ( дизентерія, інфекційний гепатит, холера). Вживання води із вмістом більш як 1мг/л фтору призводить до руйнування емалі зубів.

        Стічні води целюлозно-паперової промисловості, що містять органічні речовини поглинають кисень з води в процесі окислення. Надають воді не приємного смаку, запаху і змінюють її колір.

        Небезпечним є забруднення води нафтопродуктами, бо вкриваючи воду плівкою нафта перешкоджає проникненню у воду кисню, чим завдає величезної шкоди мешканцям води і призводить до їх масової загибелі. Від нафти гинуть риби і ракоподібні.

        Мілководні штучні водойми та греблі і теплове забруднення є причинами цвітіння води, а це зумовлює швидке появлення синьо – зелених водоростей.

При відмиранні таких водоростей поверхня води вкривається слизовою плівкою і при цьому утворюються небезпечні токсичні речовини: фенол, індол.

                           

     Творча група учнів гуртка «Юний еколог» Понінківського професійного ліцею Полонського району Хмельницької області до Міжнародного дня «Чисті водоймища» провела дослідження і очисні роботи водоймищ, які нині перебувають у вкрай занедбаному стані через надмірне техногенне перетворення і забруднення. Метою проведеної роботи було  дослідження сучасного стану водного середовища Полонського району, визначення рівня та причин його забруднення і засоби вирішення проблем, що спричиняють високий негативний рівень забрудненості,  розв’язання проблеми очищення води.

Гуртківці провели операцію  «Чистий пляж», в ході якої узбережжя річки Хомори, яка протікає в селищі Понінка було прибране від сміття.

Після цієї операції селищний пляж набув привабливого вигляду

Таку ж роботу учні ліцею проводили і раніше. 20 квітня 2013 року в рамках щорічної акції "За чисте довкілля" та Дня благоустрою територій населених пунктів проведено суботник, в якому приймали участь учні, педагогічний колектив та технічний персонал Понінківського професійного ліцею. В результаті проведеного заходу було прибрано та вивезено сміття з парку селища та берегів річки Хомори. Адже від чистоти навколишнього світу залежить наше здоров’я вцілому.

    

Клітинна біологія.